Василь Стус
Народився: 6 січня 1938 р.
Помер: 4 вересня 1985 р.
Біографія
Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник.
Вірші автора
- Безсонної ночі
- З дитячих спогадів
- Отак живу: як мавпа серед мавп…
- Даруйте радощі мої…
- Костомаров у Саратові
- Сто років як сконала Січ…
- Дума Сковороди
- Море — чорна грудка печалі…
- Звіром вити, горілку пити…
- Вхопився обома руками…
- Світанок у лісі
- Коли на землю спадає тиша…
- Над осiннiм озером
- Менi здається, що живу не я…
- Порiдшала земна тужава твердь…
- Бiля метро “Хрещатик”…
- Посадити деревце…
- Їх було двоє
- Тато молиться богу…
- На Лисiй горi догоряє багаття нiчне…
- Вiдлюбилося…
- Мумiя
- Ось вам сонце, сказав…
- Я йшов за труною товариша…
- Пам’яті А.Г.
- Попереду, нарештi, порожнеча…
- Вони сидять за столом…
- Сповнений почуття вдячностi…
- Я знав майже напевно…
- Пам’ятi М.К. Зерова
- Так явно свiт тобi належать став…
- Ця п’єса почалася вже давно…
- Змагай, знеможений життям…
- Мов жертва щиростi
- У тридцять лiт ти тiльки народився…
- Людина флюгер
- Вмирає пiзно чоловiк…
- Вертання
- Молочною рікою довго плив…
- Рятуючись од сумнівів…
- Як страшно відкриватися добру…
- Напередодні свята…
- Сьогодні свято…
- Утрачено останні сподівання…
- Цей корабель виготовили з людських тіл…
- У Прохорівці
- Чоловік підійшов до меморіуму…
- Я сидів на весіллі…
- Сидимо біля погаслого вогнища…
- То все не так. Бо ти не ти…
- Спочатку вони вбивали людину…
- Вечірній сон…
- Цей біль
- Тагіл. Зима. Шістдесят перший рік…
- У цьому полі, синьому, як льон…
- Громадяни, дотримуйтесь тиші…
- Чого ти ждеш?
- Вдасться чи ні…
- Марко Безсмертний
- Один лиш час і має совість…
- Надворі дощ?
- Ми сиділи за пляшкою шампанського…
- Вперіодрозгорнутогобудівни…
- Вночі його кусали блохи…
- День величався і пишався…
- Досить крові…
- Сто дзеркал спрямовано на мене…
- Націлений у небо обеліск…
- Я блукав містом своєї юності…
- В мені уже народжується бог…
- I поблизу
- Зазираю в завтра…
- Людям, рокованим на смерть…
- Дівчина довгошия, мов сарна…
- Три скелети сидять за кавою…
- Вміння бути циніком…
- Еволюція поета
- Перевиховання
- Виховання
- Напевне, так і треба…
- Як добре те, що смерті не боюсь я…
- Вже цілий тиждень обживаю хату…
- Ще й до жнив не дожив…
- Моє перелицьоване пальто…
- Господи, гніву пречистого…
- О, скільки слів, неначе поторочі!..
- Мов лебединя, розкрилила…
- Вік би не бачити й не чуть…
- Навкруг обрізано жалі…
- Невже ти народився, чоловіче…
- Будні тут тобі про свято…
- Б’ється серце, як пташа німе…
- То як тобі пенати?..
- Пірнаю в ночі, наче в сни…
- За шибами туркочуть голуби…
- П’ючи біду, неначе оковиту…
- Цей спертий запах смерти, наче спирт…
- Танцює зек у батькових чоботях…
- Так тонко-тонко сни мене вели…
- Церква святої Ірини…
- Шевченко. Дорога до Орська
- Де свінула Софія світанкова…
- На однакові квадрати поділили білий світ…
- Мертвий сон…
- Колимські закували зозулі…
- Уже Софія відструменіла…
- Весь обшир мій…
- Тюремних вечорів смертельні алкоголі…
- Присмеркові сутінки опали…
- На колимськім морозі калина…
- На Колимі запахло чебрецем…
- Терпи, терпи…
- Автопортрет зі свічкою
- Синові (переклад)
- Верни до мене, пам’яте моя…
- Верстаю шлях
- Весняний вечір. Молоді тумани…
- За літописом Самовидця
- Наснилося, з розлуки наверзлося…
- Не можу я без посмішки Івана
- Не одлюби свою тривогу ранню…
- Останній лист Довженка
- Трени М. Г. Чернишевського
- У порожній кімнаті…