Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні – червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями. Короткі оповідання-спогади Олега Векленка не претендують на всеосяжну картину Чорнобильської трагедії.
Це лише маленький фрагмент, її відображення у свідомості художника, що волею долі опинився на вістрі, як тоді говорили, «боротьби з буремною стихією атома, що вийшов з-під контролю». Щирий, подекуди іронічний і дуже особистий погляд на події, що відбувалися навколо, у підсумку відтворює правдиву мозаїку людських взаємин в екстремальних умовах, людської гідності і мужності, що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях.
Ілюстрації до книжки – документальні фотографії, зняті автором 1986 року, як кажуть, «на ходу», а також малюнки, виконані безпосередньо в зоні робіт з ліквідації наслідків катастрофи, по суті, є самостійною лінією, яка доповнює тему.