Плід радикального Просвітництва, що підносить свободу (у даному випадку свободу насолоди) вище, ніж будь-які інші суспільні цінності чи особисті чесноти, «Філософія в будуарі» (1795) Маркіза де Сада (1740 – 1814) ось уже понад два століття продовжує обурювати святенників та надихати вільнодумців в усьому світі. Написана у формі драматичного діалогу, книжка розповідає історію юної цнотливої аристократки Євгенії, яку карколомно занурюють у світ гріха та сексуальної насолоди її самопроголошені вчителі – досвідчений розпусник Дольмансе, сластолюбний шевальє де Мірвель і хтива мадам де Сент-Анж. Дія твору відбувається в будуарі мадам де Сент-Анж, де відверта нестримна оргія щедро приправляється філософськими роздумами та коментарями у стилі, що зробив де Сада знаменитим. Заперечуючи релігію, мораль, доброчесність, любов, вірність та інші традиційні чесноти, де Сад з пристрастю революціонера викладає у цій головній книзі лібертіанства, натхненній, серед іншого, Великою французькою революцією, своє бачення нового світу, де панує нічим не обмежена сексуальна свобода.
Видання містить також передмову Ґійома Аполінера, яка свого часу відіграла крайньо важливу роль у повторному відкритті творчої спадщини Маркіза де Сада європейськими інтелектуалами початку 20-го століття.