функція політичної соціалізації

нормативно-регулятивна функція

комунікативна функція

Оскільки політична культура є реалізацією політичних знань, ціннісних орієнтацій, зразків поведінки соціального суб’єкта, то очевидною є її:

Перевіряє знання понять, функцій, типів політичної свідомості та різновидів політичної культури, а також вміння співставляти терміни з їхніми ознаками.

теоретична свідомість

потестарна свідомість

повсякденна свідомість

Який тип свідомості визначає орієнтацію пересічних громадян у політичному житті, регулює їхні політичні вчинки?

Який тип свідомості характерний переважно для діяльності вче­них та ідеологів?

Продемонструйте відповідність функцій політичної свідомості

1) комунікативна;

2) прогностична;

3) ідеологічна;

4) когнітивна;

5) виховна

їх змістові:

А) характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства взагалі;

Б) формує потребу людини й суспільства в пізнанні політичної дійсності, з’ясуванні й відображенні групових та загально-колективних інтересів;

В) задає політичній активності людей бажану для суспільства або групи спрямованість, що відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, держави;

Г) виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів;

Д) забезпечує взаємодію суб’єктів політичних відносин між собою та з інститутами влади.

Продемонструйте відповідність найпоширеніших типів політичної свідомості

1) ліберальний;

2) консервативний;

3) етатистський;

4) анархістський;

5) соціалістичний

їх змістові:

А) базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості;

Б) пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів;

В) орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів;

Г) спрямований на збереження традиційних суспільних цінностей;

Д) спирається на визнання активної ролі держави в суспільних процесах.

Вибудуйте в логічній послідовності стадії формування політичної свідомості індивіда:

А) усвідомлення власних інтересів і цілей у соціально-політичній сфері на основі системи потреб, ціннісної орієнтації та характеру групової самосвідомості;

Б) прийняття системи соціально-політичних цінностей та настанов, які формують політичні прагнення;

В) формування системи потреб та соціальних очікувань;

Г) формування ціннісних орієнтацій, що відповідають ієрархії потреб та прийнятим соціальним ролям;

Д) оцінка соціальної ситуації з погляду можливості впливати на політичну діяльність у напрямі, що відповідає усвідомленим інтересам;

Е) ідентифікація зі “своєю” соціальною групою відповідно до прийнятих ролей та ціннісної орієнтації;

Є) прийняття соціальних ролей та актуалізація потреб під їх впливом.

політичним маніпулюванням;

політичними стереотипами;

психологічною мотивацією.

Схематичні, стандартизовані, стійкі образи чи уявлення про політичні відносини і способи розв’язання політичних проблем, які склалися на основі минулого досвіду і сприймаються людьми некритично, називаються:

теоретична свідомість;

потестарна свідомість;

повсякденна свідомість.

Як можна назвати вид свідомості, зміст якої визначається такими рисами: соціальна залежність та інтелектуальна нерозвиненість, відсутність особистої гідності, спрощені уявлення про сутність політичних процесів, нездатність оцінити значення особистих прав і свобод?

політичні маніпуляції;

політичні трансформації

Продемонструйте відповідність видів політичних орієнтацій:

1) світоглядні орієнтації;

2) громадянські орієнтації;

3) власне політичні орієнтації;

їх змістові:

А) охоплюють ті оцінки й погляди суб’­єкта, які стосуються окремих інститутів влади, урядових структур, інших політичних систем, фактів і подій політичного життя, своєї власної політичної ролі;

Б) є відображенням у свідомості суб'єкта стійких етнічних, соціальних, релігійних та інших архетипів, які властиві спільноті, до якої належить людина. Політичні явища сприймаються разом з економічною, право­вою та іншими реальностями, а суто політичні погляди формуються за законом переносу з однієї сфери життя на інші;

В) ставлення до влади як до зовнішнього щодо людини об’єкта, який примушує її усвідомлювати самостійність свого соціального існування та відірваність від центру прийняття рішень і соціального панування; ці орієнтації формуються на основі синтезу правових, моральних, естетичних та інших поглядів на суть і природу влади.

Функція, яка формує потребу людини й суспільства в пізнанні політичної дійсності, з’ясуванні й відображенні групових та загальноколективних інтересів, називається:

Функція, яка забезпечує взаємодію суб’єктів політичних відносин між собою та з інститутами влади, називається:

Функція, яка виражає здатність групи або суспільства до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів, назтвається:

Функція, яка характеризує потребу в захисті інтересів групи або суспільства взагалі, називається:

Функція, яка задає політичній активності людей бажану для суспільства або групи спрямованість, що відповідає тим чи іншим ідеалам класу, нації, держави, називається:

повсякденної свідомості

потестарної свідомості

емпіричної свідомості

теоретичної свідомості

Засадами якого типу свідомості можна вважати соціальну залежність та інтелектуальну нерозвиненість, відсутність особистої гідності, спрощені уявлення про сутність політичних процесів, нездатність оцінити значення особистих прав і свобод?

Який тип свідомості виникає на ґрунті повсякденного практич­ного досвіду людей і безпосередньо пов'язаний з їх політичною поведін­кою?

Серед найпоширеніших типів політичної свідомості за прихильністю людей до відповідних політичних цінностей виді­ляють:

1) ліберальну політичну свідомість;

2) консервативну політичну свідомість;

3) соціалістичну політичну свідомість.

Продемонструйте відповідність типів свідомості їх сутності:

А) базується на пріоритеті в політиці принципів колективізму, соціальної рівності й справедливості.

Б) для неї пріоритетами в політиці є принципи свободи індивідів;

В) спрямована на збереження традиційних суспільних цінностей.

Як називається тип політичної свідомості за ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту, якщо він спирається на визнання активної ролі держави в суспільних процесах?

Як називається тип політичної свідомості за ставленням суб’єктів політики до держави як політичного інституту, якщо для нього характерна орієнтація на бездержавне регулювання суспільних процесів?

інтегрована політична культура;

фрагментарна політична культура;

інтравертивна політична культура;

екстравертивна політична культура;

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

відкритість суб’єктів політичного процесу, їх орієнтація на зовнішній світ:

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

закритість, орієнтація на внутрішній світ, традиції:

гомогенна політична культура

змішана політична культура

ринкова політична культура

уніфікована політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

масштабне сприйняття політичних процесів, прагнення до великих змін без добре продуманих технологій:

архаїчна політична культура

фрагментарна політична культура

елітарна політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

орієнтація на апробовані способи діяльності, слабко виражений творчий потенціал:

бюрократична політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

орієнтація на зовнішні обставини, некритичне сприйняття власних невдач:

активістська політична культура

Визначте тип політичної культури за такими ознаками:

орієнтація на власні сили, критичне осмислення власного досвіду:

Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена повною відсутністю в населення країни інтересу до політичної системи?

Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена зацікавленістю громадян не тільки в тому, що їм дає політична система, як вона функціонує, а й активною їх участю в політичній діяльності?

Як можна назвати тип політичної культури (по С.Вербі й Г.Алмонду), якщо її суть визначена зацікав­леністю членів суспільства результатами діяльності політичної системи, але їх мало цікавить, як ці результати досягаються, носії такої культури не беруть активної участі в політичному житті?

соціопсихологічний підхід

комплексний, узагальнюючий підхід

Цей підхід до розуміння політичної культури розглядає останню як набір психологічних орієнтацій на соціально-політичні об’єкти і процеси:

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури останній притаманне все, що відбу­вається в політиці:

об’єктивістське (нормативне) трактування

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури остання визначається як сукупність прийнятих політичною системою норм і зразків політичної поведінки:

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури останню розуміють як гіпотетичну нормативну модель бажаної по­ведінки:

Згідно з цим підходом до розуміння політичної культури остання визначається як настановна поведінкова матриця, у межах якої знаходиться і функціонує політична система:

інтегративної функції

нормативно-регулятивної функції

функції політичної соціалізації

комунікативної функції

Досягнення на базі за­гальноприйнятих політико-культурних цінностей згоди в ме­жах існуючої політичної системи та обраного суспільством політичного устрою є суттю:

Дана функція політичної культури дає можли­вість встановити зв’язок між учасниками політичного проце­су як “за горизонталлю”, такі “за вертикаллю” відповідно до ієрархії політичної системи, а також транслювати елементи політичної культури від покоління до покоління та накопичу­вати політичний досвід:

функції забезпечення соціального прогресу

Відповідно до цієї функції політична культура створює умови для ефективного розвитку політичної системи і суспільства в цілому:

Дана функція полягає у формуванні і закріпленні в суспільній свідомості необхідних політичних цінностей, установок, цілей, мотивів та норм поведінки:

інтегрована політична культура

За ступінню узгодженості у взаємодії політичних субкультур у певній країні дослідники виділяють два типи політичної культу­ри. Цей тип характеризується тен­денцією до єдності в уявленнях громадян щодо функціонуван­ня й можливостей політичної системи країни; низьким рівнем конфліктності і політичного насильства, перевагами громадських процедур у розв'язанні конфліктів; лояльністю до існуючого політичного режиму:

За ступінню узгодженості у взаємодії політичних субкультур у певній країні дослідники виділяють два типи політичної культу­ри. Цей тип характеризується відсутністю згоди громадян щодо політичного устрою су­спільства, розбіжностями в питаннях розуміння влади, соціальною роз’єднаністю, відсутністю довіри між окремими групами, лояльності до державних структур.

фрагментарної політичної культури

ринкової політичну культуру

етатистська політична культура

інтегрованої політичної культури

В основу цього типу політичної культури покладено уявлення про обмеженість повнова­жень владних структур, самостійність та автономність особи, орієнтація на вибір і самовизначення індивіда чи групи:

По суті цей тип культури зорієнтований на інтереси держави, які для неї є вищою цінністю, ніж інтереси і свобода особи; вона розглядає державне регулювання як основний засіб розв’язання політичних проблем і контролю над політичними процесами:

Питання 38 з 42