20 речень з апострофом
7 серпня 2025 р.•
Апостроф (') – це пунктуаційний знак, який використовується в українській мові для позначення м'якості приголосних звуків перед твердими голосними. Він замінює м'який знак у певних позиціях та допомагає правильно читати слова. Розглянемо різноманітні приклади вживання апострофа.
Апостроф після приголосних перед голосними
Основне правило вживання апострофа:
- Він читає кни'жку кожен вечір.
- Діти граються у дво'рі.
- Учитель пояснює те'му класу.
- Мама готує вече'рю для сім'ї.
- Хлопчик пише ли'ста другу.
Апостроф вживається після м'яких приголосних перед твердими голосними для позначення м'якості звуку.
Апостроф у словах з іноземним походженням
Апостроф у запозичених словах:
- Він вивчає францу'зьку мову.
- У ресторані подають італі'йську кухню.
- Вона слухає англі'йську музику.
- Архітектор проектує готе'ль.
- Художник малює пейза'ж.
У словах іноземного походження апостроф часто вживається для позначення м'якості приголосних.
Апостроф у власних назвах
Апостроф у іменах та назвах:
- Марі'я читає книгу.
- Він живе в Киє'ві.
- Подорож до Льво'ва була цікавою.
- Вона родом з Харко'ва.
- Екскурсія по Оде'сі захоплює.
У власних назвах апостроф вживається для правильного вимови м'яких приголосних.
Апостроф у дієсловах
Апостроф у дієслових формах:
- Він люби'ть читати книги.
- Діти граю'ться у дворі.
- Вона працює' в школі.
- Учні вчи'ться старанно.
- Вони зустрічаю'ться щотижня.
У дієсловах апостроф вживається для позначення м'якості приголосних у закінченнях.
Апостроф у прикметниках
Апостроф у прикметниках:
- Це краси'вий будинок.
- Вона носить си'ню сукню.
- У саду ростуть черво'ні квіти.
- Це вели'кий міст.
- Він має добри'й характер.
У прикметниках апостроф вживається для позначення м'якості приголосних у закінченнях.
Апостроф у числівниках
Апостроф у числівниках:
- Це перши'й день тижня.
- Вона живе на друго'му поверсі.
- У третьо'му класі вивчають нові предмети.
- Це п'яти'й раз, коли я бачу цей фільм.
- На десято'му році життя він почав малювати.
У порядкових числівниках апостроф вживається для позначення м'якості приголосних.
Апостроф у прислівниках
Апостроф у прислівниках:
- Він працює стара'нно.
- Діти граються весе'ло.
- Вона співає краси'во.
- Учні відповідають прави'льно.
- Вони йдуть швидко'.
У прислівниках апостроф вживається для позначення м'якості приголосних у закінченнях.
Апостроф у займенниках
Апостроф у займенниках:
- Це мо'я книга.
- Він бачить сво'ю маму.
- Вона читає тво'ю історію.
- Це на'ше місто.
- Вони люблять ва'ше село.
У займенниках апостроф вживається для позначення м'якості приголосних.
Апостроф у складних словах
Апостроф у складних конструкціях:
- Він читає украї'нську літературу.
- Вона вивчає росі'йську мову.
- У школі викладають поль'ську мову.
- Він знає че'ську мову.
- Вона розуміє слова'цьку мову.
У складних словах апостроф вживається для позначення м'якості приголосних у різних частинах слова.
Апостроф у фразеологізмах
Апостроф у стійких виразах:
- Він має золо'ті руки.
- У неї добре' серце.
- Він має гостру' голову.
- У неї залі'зна воля.
- Він має золо'те серце.
У фразеологізмах апостроф вживається згідно з загальними правилами української мови.