Аналіз поеми «Енеїда» Івана Котляревського: літературний паспорт

Поема 'Енеїда' Івана Котляревського — це перший твір нової української літератури, написаний народною мовою. Вона є енциклопедією українського життя кінця XVIII – початку XIX століття, що в гумористичній формі змальовує побут, звичаї та характери різних суспільних верств.

Літературний паспорт твору

  • Автор: Іван Котляревський
  • Рік написання: 1798–1826
  • Рід літератури: Ліро-епос
  • Жанр: Бурлескно-травестійна поема
  • Напрям: Просвітницький реалізм
  • Тема: Змалювання широкої картини життя українського суспільства того часу, зокрема козацтва після зруйнування Запорозької Січі.
  • Ідея: Висміювання феодально-кріпосницької системи, паразитизму панів, бюрократизму чиновників та водночас уславлення патріотизму, хоробрості, вірності та любові до рідної землі.
  • Основна думка: Через сміх показати недоліки суспільства та утвердити народний ідеал позитивного героя.
  • Віршовий розмір: Чотиристопний ямб

Проблематика

У поемі порушено низку важливих проблем:
  • Соціальна нерівність та несправедливість
  • Захист рідної землі, патріотизм
  • Роль і місце гетьмана (ватажка) в суспільстві
  • Збереження народних звичаїв і традицій
  • Проблема дружби та зради
  • Кохання та вірність
  • Моральний вибір людини

Композиція та сюжет

Твір складається з шести частин. Сюжетною основою є мандри троянців на чолі з Енеєм у пошуках нової землі, що є переосмисленням сюжету поеми Вергілія. Однак під античною канвою прихована інша сюжетна лінія — історія українського козацтва.
  • Експозиція: Знайомство з Енеєм та його ватагою козаків-троянців.
  • Зав'язка: Початок подорожі в пошуках Італії (обітованої землі).
  • Розвиток дії: Численні пригоди, зустрічі та битви (гостювання у Дідони, подорож у пекло, війна з Турном).
  • Кульмінація: Фінальний поєдинок між Енеєм та Турном.
  • Розв'язка: Перемога Енея, що символізує утвердження нового, народного погляду на історію та майбутнє.