Аналіз вірша «Ельдорадо» Самійленка
27 січня 2025 р.•
Вірш «Ельдорадо» Володимира Самійленка — це один з найяскравіших зразків української сатиричної поезії кінця XIX століття. Написаний у 1886 році, цей твір є гострою критикою соціально-політичних порядків царської Росії та псевдопатріотизму української ліберальної інтелігенції. Самійленко майстерно використовує сарказм та іронію для викриття хиб сучасного йому ладу.
Історичний контекст створення
Вірш було написано в 1886 році, коли Україна перебувала під владою Російської імперії. Це був період посилення національного гніту, коли українська мова заборонялася, а будь-які прояви національної самосвідомості жорстко переслідувалися. Самійленко, як і багато інших українських інтелігентів, переживав глибоку розчарованість у політичних реформах та соціальній справедливості.
У цей час посилювався конфлікт між офіційною ідеологією імперії та реальним станом справ. Пропаганда створювала ілюзію процвітання та свободи, тоді як насправді народні маси жили в злиднях та неволі. Саме цю суперечність і викриває Самійленко у своєму вірші.
Тема та ідея твору
Основна тема вірша — сатиричне зображення хиб тогочасного ладу царської Росії. Автор використовує образ легендарної країни Ельдорадо як символ начебто щасливої та процвітаючої держави, але насправді під цим ім'ям приховується Російська імперія з її реаліями.
Ідея твору полягає у висміюванні трагічної реальності Росії, скутої кайданами неволі, народними злиднями, соціальною та національною несправедливістю. Основна думка: у тоталітарній державі переслідується думка прагнення служити народову не словом, а конкретними справами.
Жанрові особливості
«Ельдорадо» належить до громадянської поезії та є сатиричним твором. Вірш написаний у формі сатиричного куплета, яку Самійленко розвинув в українській поезії, опираючись на досвід П'єра Жана Беранже та Олексія Костянтиновича Толстого.
Віршований розмір — хорей, що надає твору ритмічність та легкість сприйняття. Кожна строфа складається з чотирьох рядків, де перші три рядки створюють ілюзію опису благоденства, а четвертий різко розвінчує цю ілюзію.
Художні засоби виразності
Самійленко використовує різноманітні художні засоби для досягнення сатиричного ефекту:
- Епітети: «країна пишна, вільна, щастям горда»; «непідкупні уста», «щира» дяка
- Метафора: «уряд «блюде» закони»
- Порівняння: «дба про всіх, немов про рідних»
- Повтори: «у острозі…», «держиморда…», «батогами…», «та не вголос», «тільки бідних…», «Русь єдина…», «в Сибіряку…», «крім своєї…»
Особливу роль відіграє сарказм — основний засіб викриття, що викликає в читача гіркий сміх. Автор майстерно використовує контраст між вдаваним вихвалянням та реальністю.
Композиційна структура
Вірш побудовано на контрасті висловлювань. У перших трьох рядках кожної строфи розгортається зумисно піднесене й пишне змалювання усіляких благоденств і свобод мешканців країни. Четвертий же рядок своїм змістом незмінно перекидає всю описувану картину.
Така структура дозволяє автору створити ефект «розвінчування ілюзії». Читач спочатку вірить у описувані блага, але потім усвідомлює їхню фальшивість. Це робить сатиру особливо влучним та болючим.
Символіка та алегорії
Назва «Ельдорадо» є символічною. Ельдорадо — це легендарна країна золота, яку шукали іспанські конкістадори. У контексті вірша це іронічне позначення Російської імперії як начебто багатої та щасливої країни.
Ключові символи твору: «Русь єдина» — символ національного гніту, «Сибіряк» — символ заслання та переслідувань, «батоги» — символ насильства та пригноблення.
Значення для української літератури
«Ельдорадо» займає особливе місце в українській літературі як один з найяскравіших зразків політичної сатири. Цей вірш користувався незмінною популярністю серед студентської молоді завдяки своїй гострій викривальній спрямованості.
Твір продемонстрував віртуозну майстерність Самійленка-сатирика, його здатність через сміх викривати серйозні соціальні проблеми. Вірш став важливим елементом формування національної самосвідомості українців у складних умовах імперського гніту.