«На шляху» Богдана-Ігоря Антонича: текст та аналіз вірша
29 жовтня 2025 р.•
Вірш «На шляху» Богдана-Ігоря Антонича — це оптимістичний твір про молодість, дорогу і красу життя. Поет закликає сміливо йти вперед, долаючи труднощі.
Текст вірша
Обплетений вітрами ранок
шугне, мов циганя, з води
і на піску кричить з нестями,
обсмалений і молодий.
шугне, мов циганя, з води
і на піску кричить з нестями,
обсмалений і молодий.
Ріка зміяста з дном співучим,
хвилясто хльостають вітри,
і день ховає місяць в кручу,
мов у кишеню гріш старий.
хвилясто хльостають вітри,
і день ховає місяць в кручу,
мов у кишеню гріш старий.
Клюють ліщину співом коси,
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
дзвенить, мов мідь, широкий шлях.
Іде розсміяний і босий
хлопчина з сонцем на плечах.
Аналіз образів
Ранок у поета — обсмалений і молодий, як циганя. Це порівняння передає динамічність, енергію, свободу ранкової пори.
День ховає місяць у кручу, мов у кишеню гріш старий. Чому гріш старий? Мабуть, тому що місяць за ніч відпрацював своє, зблід при денному світлі. Це влучна метафора зміни ночі на день.
І йде, як новий день, хлопчина молодий із сонцем на плечах. Ми легко уявляємо собі і ту дорогу, і того хлопчика, і сонце, що сяє у нього за плечима. Це образ молодості, надії, світлого майбутнього.
Художні засоби
Порівняння: мов циганя, мов у кишеню гріш старий, дзвенить мов мідь.
Епітети: обсмалений і молодий, співуче дно, широкий шлях, розсміяний і босий.
Метафори: обплетений вітрами ранок, ховає місяць, клюють ліщину співом коси, хлопчина з сонцем на плечах.
Персоніфікація: ранок шугне і кричить, день ховає місяць, дно співуче.
Поет використовує незвичайні, яскраві образи, що вражають своєю оригінальністю.
Головна ідея
Поезія кличе в дорогу, говорить про те, що треба сміливо йти назустріч своїй долі, бути оптимістом і намагатися подолати всі труднощі, адже земля така красива, і життя таке прекрасне.
Образ хлопчини з сонцем на плечах — це символ молодості, що несе світло і надію. Це образ людини, яка не боїться труднощів (босий, але йде вперед), яка радіє життю (розсміяний) і несе в собі світло (сонце на плечах).
Вірш вчить нас:
- Сміливо йти вперед, не боячись труднощів
- Радіти кожному новому дню
- Бачити красу в простих речах
- Бути оптимістами
- Нести світло іншим
Богдан-Ігор Антонич створив вірш, що надихає на активне життя, на пошуки, на мандри. Це заклик не сидіти на місці, а рухатися вперед, назустріч своїй долі, як йде той хлопчина з сонцем на плечах по широкому шляху, що дзвенить, мов мідь.
Коментарі