«Аравійська пустеля» Валентина Чемериса: аналіз повісті

17 жовтня 2025 р.•

Повість «Аравійська пустеля» Валентина Чемериса — це зворушлива історія про дружбу діда Тараса та лелеки Лелька. Твір поєднує реалістичне зображення життя з казковими елементами.

Паспорт твору

Автор: Валентин Чемерис
Жанр: повість (це середній за розмірами розповідний прозовий твір, у якому змальовано життя кількох героїв протягом важливого за подіями часу)

Особливість оповіді: ведеться від І-ої особи. Про події, які відбуваються в повісті, ми дізнаємося від оповідача. А тому складається враження, що автор на власні очі бачив ті події, про які розповідає.

Тема: доля однієї людини важлива як доля народу. Дружба між людиною і птахом.

Ідея: «крилатому роду нема переводу» — лелеки завжди повертаються додому, як і люди не повинні забувати свою рідну землю.

Головні герої

Дід Тарас (Щедрій) — старий чоловік з білими бровами й білою бородою. Підібрав поранену лелеку, виходив її, як дитину, лелеяв. Навчив Лелька людської мови, лаштував йому гніздо. Любив слухати свого приятеля і квартиранта цвіркуна.

Риси характеру діда Тараса: добрий, турботливий, самотній, мудрий, терплячий. Він уособлює кращі риси українського народу — гостинність, доброту, любов до природи.

Лелько — молодий лелека, якого дід Щедрій навчив розуміти мову людську. Лелько розумів діда з півслова. Він вдячний, чуйний, прив'язаний до діда.

Лелька можна розглядати як символ молодого покоління, яке отримує мудрість від старших, але має відлетіти в далекі краї, щоб повернутися додому вже дорослим і мудрим.

Проблематика твору

Повість піднімає кілька важливих проблем:

Проблема людини і війни, життя і смерті
Проблема людини і природи, взаємодії з тваринним світом
Проблема батьків та дітей, передачі досвіду
Проблема чужини і зв'язку з рідною землею
Проблема пам'яті — важливість пам'ятати про тих, хто нас виростив

Казкові елементи

У творі є казкові (фантастичні) елементи, що роблять його особливо цікавим:

Твір починається словами казки: «Жив собі та був собі…»
Фантастичним є те, що лелека заговорило людською мовою
Лелька пише листи з далекої Африки — птах набуває людських рис

Ці казкові елементи не роблять твір нереалістичним, а навпаки — додають йому особливої поетичності та глибини. Вони допомагають краще розкрити теми дружби, пам'яті та вірності рідній землі.

План повісті

Знайомство журналіста з дідусем
Розповідь про лелеку — як дід знайшов і виходив Лелька
Відліт лелеки — прощання з дідом
Листи від лелеки — вісті з далеких країв

Значення твору

Повість «Аравійська пустеля» — це твір про вірність, пам'ять і любов до рідної землі. Лелька, перебуваючи в далекій Африці (Аравійській пустелі), пам'ятає про діда і пише йому листи. Це символ того, що де б ми не були, ми повинні пам'ятати про свій дім, про тих, хто нас виростив.

Дід Тарас — символ мудрості, доброти та зв'язку поколінь. Він передає свій досвід молодому птаху, вчить його, готує до самостійного життя.

Твір вчить нас:

Бути вдячними тим, хто нам допоміг
Пам'ятати про рідну землю, де б ми не були
Берегти природу і дбайливо ставитися до тварин
Цінувати дружбу між поколіннями
Підтримувати зв'язок з домом

«Аравійська пустеля» — це також твір про самотність і про те, як важливо мати друга, навіть якщо це птах. Дружба між дідом і лелекою показує, що справжні почуття не залежать від того, хто ти — людина чи тварина. Головне — чисте серце і вірність.