"Айвенго": характеристика Ребекки

27 січня 2025 р.•

Образ Ребекки "Айвенго" - неординарний, вона і сильна і слабка, в ній поєднана зовнішня та внутрішня краса. Ця гарна молода дівчина є дочкою єврея, але її характер та вчинки роблять її одним з найяскравіших персонажів роману.

Характеристика Ребекки

Ребекка - дочка багатого єврея Ісаака. Її плем'я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, "щоб вижити в цьому жорсткому світі".

Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю.

Ребекка надзвичайно сильна в душі, вона може скоритися долі. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.

Мета Ребекки - допомагати іншим, підтримувати слабких.

Риси характеру Ребекки

Щирість і готовність до самопожертви - Ребекка готова ризикувати власним життям заради інших.
Надзвичайна мужність і витримка - навіть у найскладніших ситуаціях вона зберігає гідність.
Уміння вірити та сподіватися на краще - незважаючи на всі випробування, вона не втрачає надію.
Чесність - Ребекка завжди діє згідно зі своїми принципами.
Вміння кохати - вона здатна на глибокі почуття, але залишається вірною собі.

Зовнішність Ребекки

Вона була в східному вбранні. Жовтий шовковий тюрбан надзвичайно личив їй, бо обличчя вона мала смагляве. Блиск очей, шляхетні обриси брів, гарний орлиний ніс, білі, мов перлини, зуби та густі хвилі чорного волосся, що дрібними кучерями спадало на чудову шию та руди, легкий серпанок з найрозкішнішого перського шовку, розшитий по червоному полю немов живими квітами, - все це робило її справді чарівною.

Вона мала напрочуд гарну статуру, і східний одяг не приховував її фігури. Очі блищали, тонкі брови вигинались гордовитою дугою. Білі зуби блищали, немов перли. А густі чорні коси розсипались по грудях і плечах - все разом створювало таке чарівне враження, що Ревекка могла суперничати з будь-якою з найпривабливіших дівчат, що оточували її.

Ребекка та Айвенго

Ревекка надає допомогу Айвенго: "Поранений лицар хотів почати розмову з гарною дівчиною, але вона спинила його, приклавши до вуст пальця. Чарівна єврейка переконалась, що перев'язка не зсунулась і що з раною все гаразд. Ревекка виконувала свій обов'язок серйозно та просто, і водночас у ній почувалась шляхетна свідомість своєї гідності."

Ребекка з батьком забирають пораненого Айвенго після турніру. Саме завдяки їх старанням він стає на ноги. Ребекка вивчилася лікуванню у однієї жінки (чаклунки Міріам), яка любила її, як матір. За це її хочуть спалити на вогнищі, як відьму. Заступитися за Ревекку нікому, та в останню хвилину з'являється Айвенго, який ще не відновився після поранення. Дивом він перемагає в поєдинку з Буагільбером.

Ребекка в полоні

Ревекка в полоні в замку Фрон де Бефа: "Хай буде мир поміж нас, Ревекко! - промовив Бріан де Буагільбер. - Мир, якщо хочеш, - сказала вона, але тільки на такій відстані. - Тобі нема чого боятися мене, - відмовив він. Я не боюся тебе, - мовила Ревекка, - о, яка вдячна я тому, хто збудував цю вежу, таку високу, що не можна кинутися з неї додолу, не розбившись на смерть."

Ця сцена демонструє незламність Ребекки та її готовність до самопожертви заради збереження честі та гідності.