«Айвенго»: сюжет роману
22 травня 2025 р.•
Роман «Айвенго» Вальтера Скотта є одним з найвідоміших історичних романів світової літератури. Твір розповідає про події в Англії XII століття після третього хрестового походу та описує пригоди лицаря Айвенго.
Початок роману
По завершенні третього хрестового походу багато лицарів повертаються в Європу. Король Річард Левове Серце перебуває в полоні у австрійського герцога Леопольда. Принц Джон сіє смуту в країні між норманами і саксами та веде інтриги проти короля, сподіваючись захопити владу.
Седрік Ротервудскій, багатий землевласник-сакс, має намір відродити колишню могутність саксів. Він планує поставити на чолі них сера Ательстана, нащадка короля Альфреда. Але на шляху до цієї мети стоїть його син Уілфред Айвенго, який покохав леді Ровену – вихованку Седріка.
Седрік, вірний своєму ідеалу, виганяє сина з рідного дому та позбавляє його спадщини, бо Айвенго заважає планам батька одружити Ровену з Ательстаном.
Зустріч у маєтку Седріка
Двоє слуг Седріка, свинопас Гурт і шут Вамба, зустрічають прелата Еймера та лицаря-тамплієра Бріана де Буагільбера, які прямують на лицарський турнір в Ашбі.
Захоплені в дорозі негодою, лицар і прелат з'являються до Седріка. Притулок у будинку гостинного тана отримують також пілігрим, що повертався з Святої землі, та єврей Ісаак з Йорка.
Буагільбер розповідає про бої за Гроб Господній. Пілігрим розповідає про турнір в Акрі, де переможцями виявилися лицарі саксонського походження, але замовчує про ім'я шостого лицаря. Буагільбер заявляє, що це був Уілфред Айвенго, який переміг його самого.
Леді Ровена розпитує пілігрима про долю коханого Айвенго. Пілігрим повідомляє, що Айвенго рухається в Англію через недружні землі Франції.
Турнір в Ашбі
Вранці пілігрим піднімає Ісаака і повідомляє йому, що ввечері чув, як тамплієр Бріан де Буагільбер наказав своїм невільникам схопити єврея. Вдячний Ісаак пропонує пілігримові зайняти бойового коня, зброю та лицарські обладунки для майбутнього турніру.
Починається турнір в Ашбі. На турнір з'їхалася вся знать Англії, в тому числі й принц Джон з наближеними. Принц публічно показує свою зухвалість та неприязнь до саксів.
П'ятеро лицарів-призвідників викликають всіх на бій. З'являється лицар Позбавлений Спадщини, як він сам себе назвав. Він перемагає всіх призвідників одного за іншим і проголошується переможцем першого дня змагань. Йому випадає честь вибрати серед знатних дам Царицю любові і краси. Переможець вибирає леді Ровену.
Увечері до намету переможця йдуть слуги переможених разом з кіньми та обладунками господарів. Воїн відмовився приймати обладунки Бріана де Буагільбера, а за озброєння та коней інших лицарів узяв лише половину суми.
Дочка єврея Ребекка віддає Гурту мішок з великими грошима, пояснюючи це тим, що її батько Ісаак у більшому боргу перед лицарем.
Другий день турніру
На другий день турніру відбувається масова битва. Загін під проводом Бріана де Буагільбера бореться з загоном лицаря Позбавленого Спадщини.
В ході бою більшість воїнів вибуло, і врешті лицар Позбавлений Спадщини залишився битися один з Буагільбером, Ательстану та Фрон де Бефом.
В останній момент йому на допомогу прийшов лицар у чорних обладунках, який до цього брав пасивну участь у битві. Глядачі прозвали його Чорним ледарем. Він вибив з сідел Фрон де Бефа та Ательстана, і в результаті переміг загін лицаря Позбавленого Спадщини.
Коли лицар зняв шолом, Ровена впізнала в лицарі свого коханого Айвенго, але він був поранений у бік і, втративши сили, впав перед її ногами. В ході виниклої суматохи єврей і його дочка Ребекка, що має навички лікування, підібрали лицаря на носилки та відвезли в свій будинок в Ашбі.
Викрадення та полон
Де Брас, вожак найманців на службі принца, разом з тамплієром та Фрон де Бефом нападає на процесію Седріка і захоплює у полон Седріка, Ательстана, Ровену, Ісаака з дочкою та Айвенго.
Вамба і Гурт втекли і зустріли Локсли, який велів зібрати людей. Сам Локсли відправився до каплиці батька Тука, де застав приїхавшого вчора Чорного лінивця. Той погодився допомогти йоменам.
В цей час Ательстан і Седрік погодилися заплатити викуп за звільнення. Де Брас не зміг досягти успіху перед Ровеною, тамплієр зазнав невдачі з Ребеккою, хоч мужність дівчини прийшлася йому до душі.
Ісаак відмовився платити Фрон де Бефу, дізнавшись, що дочка знаходиться у тамплієра.
Штурм замку
Йомени отримують виклик від норманів, але їхня гордість не дає їм відпустити бранців. Вамба під виглядом ченця пробирається в замок і підміняє собою Седріка.
Седрік, ідучи з замку, розмовляє зі старою Урфрідою, впізнає в ній Ульрику – дочку свого друга Торкиль Вольфгангера, сім'ю якого вирізали де Бефи.
Йомени йдуть на штурм. Фрон де Беф, захищаючи палісад, отримує смертельну рану від руки Чорного лицаря. Ульріка підпалює замок, поранений Фрон де Беф згорає заживо.
Де Брас відкриває ворота, щоб убити Чорного лицаря, але програє і потрапляє до нього в полон. Тамплієр, зібравши залишки людей і вбивши Ательстана, проривається із замку.
Розкриття таємниці Чорного лицаря
Йомени ділять здобич. Де Брас повертається до принца і повідомляє, що Річард повернувся – це і є Чорний лицар. Принц наказує Фіц-Урсу влаштувати на нього засідку.
Річард ледь не гине, але йому на допомогу приходить Локсли. Седрік, Річард і Айвенго п'ють на поминках Ательстана, раптово ж з'являється живий Ательстан.
Ательстан присягає Річарду, поступається Ровеною Айвенго і збирається перевішати ченців, які мало його не погубили.
Божий суд та завершення
В цей час в прецепторі тамплієрів Темплстоу, де сховався Буагильбер, з'являється гросмейстер ордена Лука Бомануар. Дізнавшись, що тамплієр привіз Ребекку, Бомануар вирішує, що вона його зачарувала, та влаштовує суд.
Ребекка вимагає божого суду і кидає рукавичку. Захищати орден повинен Буагильбер, на захист Ребекки з'являється виснажений Айвенго на стомленому коні.
Однак на поєдинку Буагильбер помирає від власних пристрастей. Ребекка звільнена і їде з батьком в Гранаду.
З'ясовується, що Ательстан насправді вижив, але на всі вмовляння Седріка одружитися на Ровені він відповідає відмовою. У підсумку Седрік погоджується на шлюб Ровени з Айвенго. Айвенго вінчають з Ровеною.
Коментарі