Аналіз вірша «Бажання» Семенко. Композиція, художні засоби та історичний контекст

Вірш «Бажання» Михайля Семенка є яскравим прикладом українського футуризму початку XX століття. Твір відзначається мовними й формальними експериментами та намаганням епатувати читача.

Паспорт твору

Автор — Михайль Семенко
Рік написання — 1914
Вид лірики — вірш-медитація
Жанр — ліричний вірш
Провідний мотив
Ліричний герой вірша «Бажання» хоче перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все стане на свої місця: діти отримають зорі, а гарна дівчина — барви, щоб її покохав хороший хлопець.

Композиційні особливості

Структурні елементи твору:
• Вірш не поділяється на строфи
• Має тринадцять неримованих рядків
• Написаний верлібром для повнішої передачі почуттів героя
• Відображає захоплення красою природи і сум через відсутність ладу в світі

Художні засоби

Метафори:
• «перевернути світ»
• «поставити все догори ногами»
• «дати березової каші»
• «місяця стягнуть»
• «барви, що кричать весняно»
Риторичні питання:
• «Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?»
• «Але хто мені заперечить перевернути світ?»
Риторичні оклики:
• «Хай би одягла на себе всі оті розкоші!»
• «о, хоч би тебе чорти вхопили!»

Віршовий розмір та форма

• Твір написаний верлібром
• Не має внутрішніх рим
• Кожен рядок нерівнонаголошений
• В цілому вірш тяжіє до ямбічної форми

Історичний контекст

Михайль Семенко був не лише поетом, але й теоретиком українського футуризму початку XX століття. Як представник авангардного мистецтва, він:
• Виявив себе надзвичайно яскравою постаттю на початку творчої діяльності
• Не вписувався в канони «соціалістичного реалізму»
• Його творчість тривалий час замовчувалася
• Сьогодні його поезія має значний вплив на сучасних поетів, які шукають нових форм і засобів вираження