“Бджола та Шершень” Сковороди: аналіз байки

Байка “Бджола та Шершень” — один із найвідоміших творів Григорія Сковороди, що входить до збірки “Байки харківські”. У ньому філософ через алегоричні образи розкриває своє вчення про “сродну працю” — ідею про те, що кожна людина повинна знайти своє покликання і жити відповідно до нього.

Аналіз байки “Бджола та Шершень”

Автор — Григорій Сковорода
Рік створення — 1774
Збірка — “Байки харківські”
Рід літератури — ліро-епос
Жанр — літературна байка
Тема: розповідь про призначення праці в житті людини на прикладі діалогу Бджоли і Шершня.
Ідея: праця повинна приносити задоволення і бути природною потребою душі; “сродна праця” — запорука щасливого життя.
Мотиви: праця, покликання, сенс життя, щастя, природа.
Головна думка (мораль): “І солодша праця опісля трудів”. Шершень — образ людей, що живуть крадіжкою чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити. Бджола — це символ мудрої людини, яка у “сродній праці” натхнення і радість.

Алегоричні образи

Бджола — це алегоричний образ людини, яка знайшла своє покликання у праці. Вона не просто працює, а отримує від цього насолоду. Для неї праця — це джерело радості та сенс існування. Вона уособлює мудрість, працьовитість і шляхетність.
Шершень — це уособлення людини, яка живе за рахунок інших, не докладаючи власних зусиль. Його філософія — паразитизм і гедонізм. Він не розуміє, навіщо працювати, якщо можна просто споживати. Це образ ледарства, крадіжки та безцільного існування.

Філософський зміст

Центральною у байці є філософська ідея “сродної праці”. Сковорода стверджує, що справжнє щастя людина може знайти лише тоді, коли її діяльність відповідає її внутрішнім здібностям і нахилам. Праця за покликанням є природною, як політ для птаха чи мед для бджоли. Така праця стає джерелом не лише матеріального, а й духовного задоволення.