Чому Гамлет прикидається божевільним: причини та мета притворства

У трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет» принц Данії приймає маску божевільного не через справжній психічний розлад, а як свідомо обрану стратегію. Це притворство стає його зброєю в боротьбі зі змовими та способом розслідування правди про вбивство батька.

Причини, що спонукають до притворства

Гамлет за короткий час переживає серію травматичних подій: смерть батька, поспішний шлюб матері з дядьком, звістку про вбивство від привида, зраду друзів. У такий ситуації притворство божевільного виглядає природно та правдоподібно - навіть якби принц справді втратив глузд, це було б зрозуміло.

Маска божевільного дає Гамлету можливість виражати емоції та думки, не обтяжуючи себе звичайними обмеженнями придворного етикету. Його різкі репліки та незвичайна поведінка списуються на психічну травму, а не розглядаються як свідомий протест.

Стратегічні переваги маски

Придворне оточення сповнене підозр та шпигунства: Полоній, Розенкранц, Гільденстерн, навіть Офелія - всі стають інструментами в руках Клавдія. Божевілля дає Гамлету можливість говорити правду, не розкриваючи своїх справжніх намірів. Під прикриттям «безглуздих» слів він тестує реакції короля та королеви.

Саме завдяки цій масці Гамлет влаштовує «мишеловку» - спектакль про вбивство, що повинен змусити Клавдія розкрити свою провину. Коли король нервово встає під час сцени отруєння, принц отримує підтвердження правди від привида.

Що дає Гамлетові удаване божевілля

По-перше, це захист: придворні вважають його небезпечним, але несерйозним, що дає певну свободу дій. По-друге, це свобода слова - принц може глузувати з Полонія, критикувати королеву, виражати найгостріші думки, не боячись негайної розправи. По-третє, це спосіб вижити в середовищі, де чесність може коштувати життя.

Однак Шекспір також показує небезпеку цієї стратегії: межа між грою та справжнім розладом стає тонкою. Чим довше Гамлет носить маску, тим важче йому повертатися до нормального життя. Притворство починає впливати на його особистість, що підсилює трагізм ситуації.

Вплив на розвиток сюжету

Мотив удаваного божевілля стає каталізатором ключових подій п'єси. Саме через нього Офелія втрачає опору та схиляється до божевілля справжнього. Полоній гине, намагаючись підслухати «божевільного» принца. Клавдій, побоюючись непередбачуваності Гамлета, вирішує відправити його до Англії з таємним наказом про вбивство.

Таким чином, божевілля Гамлета - це не примха драматурга, а складний психологічний та стратегічний інструмент героя. Воно дозволяє йому перетворитися з пасивної жертви змови на активного гравця, хоч і ціною найвищих жертв.

Коментарі