"Чорна рада": аналіз роману Пантелеймона Куліша

27 січня 2025 р.•

Історичний роман "Чорна рада" Пантелеймона Куліша належить до історико-пригодницької романістики та є одним з найважливіших творів української історичної прози. П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Події у творі відбуваються в добу так званої Руїни, після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирають різні політичні й соціальні орієнтації.

Паспорт твору

Автор: Пантелеймон Куліш

Літературний рід: епос

Жанр: історичний (історико-пригодницький) роман

Напрям (течія): романтизм

Час подій: 1663 р.

Місце подій: хутір Хмарище — Київ — урочище Романівський Кут — хутір Хмарище — Ніжин

Тема та ідея

Тема: події, що відбувалися напередодні та під час "чорної ради" (1663) — виборів гетьмана Лівобережної України; суспільно-політичне життя в Україні в другій половині XVII ст. після приєднання до Московського царства та смерті Богдана Хмельницького; кохання в умовах драматичних суспільних подій.

Ідея: утвердження думки про необхідність національної злагоди українців для побудови держави; викриття антинародних і антидержавницьких сил; возвеличення людей із високими моральними принципами й водночас критика аморальної поведінки владної верхівки та "дрібних" козаків; оспівування краси й сили кохання; возвеличення минулого як часу, де були справжні герої й патріоти.

Композиція

Роман складається з 18 частин. Композиція нагадує побудову історико-пригодницьких творів Вальтера Скотта: історична епоха й історичні постаті — це лише тло, на якому розвиваються романні сюжети: 1) події, пов'язані з підготовкою й проведенням ради; 2) події, пов'язані із зародженням кохання Петра Шраменка й Лесі Череванівни.

Експозиція — навесні 1663 року Шрам і Шраменко їдуть до Києва, завертають до Хмарища, Череваневого хутора.

Зав'язка — Шрам зізнається, що їде до Сомка-гетьмана, сподіваючись, що саме той зможе об'єднати розділену Україну; Петро закохується в Лесю; Шрам просить руки Лесі.

Кульмінація — біля міста збирається чорна рада; зчиняється бійка між козаками; новий гетьман Брюховецький велить схопити Сомка й Васюту; бійка між Петром і Кирилом Туром за Лесю.

Розв'язка — новий гетьман Брюховецький; Шрама страчують; того ж року карають Сомка з Васютою; Петро йде на Запорожжя; Кирило Тур допомагає Петру забрати Лесю.

Епілог — Петро залишається в Череванів, а через півроку вони з Лесею одружуються.

Головні герої та їх образи

Реальні історичні особи:

Яким Сомко — гетьман, символ ідеального правителя. Відмовляється від порятунку, бо не хоче чужим життям діставати собі волю. Образ Сомка, така його лицарська поведінка й смерть — цілком у річищі романтизму.

Іван Брюховецький — гетьман, обраний на чорній раді, антипод Сомка.

Священик-полковник Чепурний (Шрам) — патріот, батько Петра.

Васюта — полковник, союзник Сомка.

Вуяхевич — писар, який підбурює козаків.

Вигадані персонажі:

Петро Шраменко — син Шрама, закоханий у Лесю, молодий козак, патріот.

Леся Черевань — донька Михайла Череваня, закохана в Петра.

Кирило Тур — запорозький козак, символ запорозької вольниці та козацького лицарства, спочатку суперник Петра, але потім допомагає йому.

"Божий чоловік" — народний співець, сліпий і вбогий, символ ідеальної людини — самовіддано служить людям.

Михайло Черевань — заможний хуторянин, батько Лесі.

Гвинтовка — брат Меланії, козак, який перетворився на байдужого до загальної справи багатія.

Проблематика

У романі порушуються важливі проблеми: незалежності України; патріотизму і зради; ролі державного діяча; ставлення влади до народу; боротьби добра і зла; батьків і дітей; кохання і подружнього щастя; людини і народної моралі; козацтва, Запорозької Січі, її місця в історії; вірності обов'язку, козацької честі; цінності людського життя.

Символічні образи

Запорозька Січ — символ волелюбності.

Дорога — символ нелегкої долі, використовується для рельєфного показу тогочасного суспільства.

Хутір — символ ідеального мікросвіту, бажаного суспільного устрою, способу життя.

Чоловік Божий — символ ідеальної людини.

Кохання Петра й Лесі — символ сімейної ідилії, символ незнищенності українців та України.

Кирило Тур — символ запорозької вольниці та козацького лицарства.

Сомко, Шрам — символи патріотів.

Сомко — символ ідеального правителя.

Історичне значення

"Чорна рада" є романтичним твором. Опоетизовуючи козацтво, П. Куліш у ній возвеличує непереможний його дух. Роман "Чорна рада" засвідчив, що український народ має свою давню і гідну пошани історію, велику культуру.

За словами автора, у "Чорній раді" він виконав "завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман". Поетика історичного роману "Чорна рада" багато в чому нагадує поетику європейської, зокрема вальтер-скоттівської романістики, але П. Куліш наповнив її національним змістом, створив колоритні національні типи, порушив важливі питання історії України.