«Чорна райдуга» Вінграновського. Аналіз, художні засоби, композиція, символіка кольору
25 травня 2025 р.•
«Чорна райдуга» Миколи Вінграновського — це глибоко емоційний ліричний твір, що розкриває драматичні переживання ліричного героя через зраджене кохання. Через метафоричний образ чорної райдуги поет майстерно передає біль розчарування та гіркоту втрачених ілюзій.
Паспорт твору
Автор: Микола Вінграновський
Жанр: лірична поезія
Вид лірики: інтимна
Тема: Зображення болю та розчарування від зрадженого кохання через метафоричний образ чорної райдуги
Ідея: Викриття фальшивості у коханні та осмислення гіркоти втрачених ілюзій
Образна система
Центральним у творі є образ-символ чорної райдуги, що уособлює:
• Оманливу природу нещирого кохання
• Контраст між зовнішньою красою та внутрішньою порожнечею
• Розбиті надії та сподівання ліричного героя
Образ ліричного героя розкривається через:
• Глибокі емоційні переживання
• Гіркоту розчарування
• Усвідомлення обману
Художні засоби
Епітети:
• блискуча маска віри і добра
• солодко-темна глибина чуттєва
• літечка миттєві
• кров голуба
Метафори:
• чорна райдуга
• жить — пектись в моєму слові
• небо згоріло
Риторичні питання:
• «Та що лукавить?»
• «Хто ж дасть мені хоч ніч із тих ночей?»
Композиційні особливості
Вірш побудований як монолог-звернення до коханої, що надає йому особливої емоційної напруги та драматизму.
Структура твору розгортається від опису зовнішньої краси та принадності до розкриття внутрішньої фальші.
Кульмінацією стає викриття справжньої сутності коханої: «Бо ви — брехня! Ви — маскарад любові!»
Символіка кольору
У творі особливе значення має символіка кольору:
• Чорний колір райдуги символізує зраду та обман
• Біле тіло контрастує з чорними очима, підкреслюючи дисгармонію між зовнішнім і внутрішнім
• Згоріле небо як символ втрачених надій та сподівань