"Contra spem spero!": аналіз вірша Лесі Українки

4 вересня 2025 р.•

Вірш «Contra spem spero!» Лесі Українки належить до програмної поезії та розкриває тему ролі митця в суспільстві, мистецьке кредо поетеси. Твір входить до збірки "На крилах пісень" та є життєвою декларацією активної громадянської позиції.

Паспорт твору

Автор: Леся Українка

Літературний рід: лірика

Жанр: вірш

Напрям: модернізм

Течія: неоромантизм

Система віршування: силабо-тонічна

Віршовий розмір: 3-стопний анапест

Римування: перехресне (абаб)

Строфа: катрен (чотиривірш)

Збірка: "На крилах пісень"

Тема та ідея

Тема: роль митця в суспільстві, мистецьке кредо (девіз) поетеси.

Ідея: утвердження активної громадянської позиції митця в суспільстві, де народ перебуває в тяжкому стані; заперечення декадансних (песимістичних) настроїв і почуттів.

Провідні мотиви: заперечення болю, небажання змиритися з обставинами; оптимістичної віри людини у своє поетичне призначення; незламності духу; світоглядної декларації мужньої людини, яка зробила свій вибір, у повноцінне діяльне життя.

Композиція

Вірш складається з семи катренів, кожен з яких має свою функцію:

1 катрен: ліричний герой відганяє думи-хмари, бо тепер весна, і питає себе, як жити.

2 катрен: утверджує бажання жити й боротися.

3 катрен: стверджує готовність іти важким шляхом.

4 катрен: висловлює упевненість в успішності своїх трудів.

5 катрен: стверджує готовність робити навіть позірно марну справу з переможною піснею на устах.

6 катрен: шукає надію — зірку-провідну, яка б підтримала його у важкій боротьбі.

7 катрен: утверджує свою перемогу над собою: "Буду жити! Геть, думи сумні!"

Художньо-стильові особливості

Вірш побудований у формі драматичного монологу, сповненого схвильованих інтонацій, з відчутними елементами "внутрішньо" діалогізованої мови (із запитаннями й відповідями, зі звертаннями, запереченнями й ствердженнями).

Цей монолог передає рух емоцій ліричного героя у бунті проти умов, що душать прагнення молодості повноцінно жити й творити.

В основі поезії — контрастні образи, песимістичні й оптимістичні. Поезія побудована на антитезах.

Застосовано прийом градації, де кожна наступна строфа підсилює попередню. Для поезії характерне обрамлення — остання строфа повторює другу.

Символіка

У творі використано традиційну символіку:

Нічка невидна — символ похмурого життя, суму
Зірка провідна — надія, світло, сподівання
Весна золота — передчуття оновлення
Квітки на морозі — життя наперекір смерті
Кора льодовая міцна — символ перешкод
Гора крем'яная — символ важкої життєвої дороги, випробувань
Камінь — символ важкої місії
Сизиф — прихований символ даремної нібито праці, вічної муки за любов до людини
Вбогий сумний переліг — символ огрому робіт на полі тяжкого реального життя

Назва, що в перекладі з латини означає "без надії сподіваюсь", — оксиморон.

Художні засоби та стилістичні фігури

У творі використано різноманітні художні засоби:

Епітети: хмари осінні; весна золота; молодії літа; думи сумні; барвисті квітки; сльози гіркі; сльози гарячі; кора льодовая міцна; весела весна; гора крута крем'яная; камінь важкий; вага страшная; пісня весела; темна нічка невидна; зірка провідна ясна владарка темних ночей
Оксиморон: "Я буду крізь сльози сміятись, / Серед лиха співати пісні, / Без надії таки сподіватись..."
Гіпербола: "і несучи вагу ту страшную"; "не стулю ні на хвильку очей"
Антитеза: хмари осінні — весна золота; сумний переліг — барвисті квітки; вага страшная — пісня весела
Анафора: "Буду сіять барвисті квітки, / Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сьози гіркі"
Метафора: "Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки" свідчить про бажання поетеси прислужитись народові

Рух емоцій та ідей

Рух емоцій ліричної героїні йде від болючих запитань (як бути в умовах гострих суперечностей життя?) через пристрасне заперечення перешкод на шляху до справжнього повноцінного життя — і до утвердження бунтарських дій, нескореності й незламності в боротьбі.

Лірична героїня починає із проголошення бунтарських прагнень. Основний пафос вірша — накреслення дій ліричної героїні в перспективі: як житиме, діятиме, з якими перешкодами і як боротиметься, здійснюючи свої прагнення.

Історико-літературний контекст

Програмова поезія Лесі Українки входить до збірки "На крилах пісень". В основу вірша покладено міф про сізіфову працю.

У такий спосіб Леся Українка висловлює власне життєве кредо: всупереч хворобі й нещастям обов'язково рухатися вперед. Вона вибирає шлях віри, надії, життєвої активності.

Твір є світоглядною декларацією активної позиції митця, готовності боротися з перешкодами та завжди сподіватися на краще, навіть коли здається, що надії немає.