«Давня казка»: сюжет поеми Лесі Українки
29 липня 2024 р.•
Поема «Давня казка» — один з відомих творів Лесі Українки. Сюжет поеми допоможе дізнатися про роль митця й мистецтва в житті людей, а також про боротьбу між експлуататорами та трудящими.
Початок поеми
Поема починається з короткого вступу, у якому Леся Українка повідомляє, що розповість давню казку. Насправді ж поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.
У одній країні жив талановитий поет, який любив людей. Поет писав для них пісні, які давали пораду і розвагу. Трудящі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього раз у раз ходила молодь пісні-слова вислухати.
Тільки чванливий нероба лицар Бертольдо глузував з поета, вважав його жебраком і навіть божевільним.
Війна та роль поета
Несподівано настало лихо — почалася війна. На чолі з Бертольдом військо вирушило в чужі землі. Коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги.
Зайшовши далеко в чужі землі, опинившись серед чужих людей, втомлене і зголодніле військо почало нарікати на Бертольда, а далі кинулося до зброї, щоб примусити його припинити війну і повернутися назад.
У цю хвилину виступили співці і піснею, якої їх навчив поет, вгамували військо, запаливши в ньому бойовий дух. Лицарі з словами:
Ми готові йти до бою,
Краще смерть, ніж вічний сором!
— кинулися в бій і перемогли ворога.
Так поет своїм словом, своєю піснею допоміг війську здобути перемогу.
Повернення та експлуатація
Але з перемоги воїнів скористався Бертольдо. Він награбував на війні «всього без ліку», а король нагородив його ще землею і графським титулом. Знову в панському палаці почалися свята і розваги.
Привчившись до грабунків на війнах, Бертольдо діяв так і в своїй країні. Він нещадно експлуатував доведений до відчаю народ, який готувався до повстання. Серед людей шириться пісні про рівність і волю. Разом з народом виступають співці і поет.
Спокуса та відмова поета
Бертольдо знає, яку велику силу мають художнє слово і пісня. Щоб вирвати з рук народу цю грізну зброю, він запропонував поетові стати його придворним співцем, обіцяючи йому за це багатство і славу.
Поет з гідністю відмовився від «золотих кайданів» і слави з панських рук, залишився вірним народові. Тоді Бертольдо наказав своїм слугам кинути поета до в'язниці.
Фінал поеми
Поет загинув, але лишилися між людьми його правдиві і запальні слова, залишилися молоді нащадки, які взяли собі у спадок поетові пісні і продовжували боротьбу з гнобителями.
Народ повстав і вбив пана Бертольда. Та залишився по ньому молодий нащадок, який продовжує будувати тюрми і гнобити людей. Між нащадками поета і графа продовжується боротьба.
Леся Українка таким завешенням поеми підкреслює, що боротьба трудящих за своє визволення неминуче триватиме до того часу, поки в ній не переможе народ.
Основні теми сюжету
Сила поетового слова: Поема показує, як поетове слово може надихнути людей на боротьбу, підбадьорити їх у важкі хвилини та об'єднати для спільної справи.
Боротьба класів: У творі зображена боротьба між експлуататорами (Бертольдо) та трудящими (поет і народ).
Вірність ідеалам: Поет відмовляється від багатства та слави, залишаючись вірним народові та своїм переконанням.
Неминучість боротьби: Навіть після смерті поета та вбивства Бертольда, боротьба продовжується між їхніми нащадками, що символізує неминучість соціальної боротьби.