"Диво" Загребельний історія створення
21 травня 2025 р.
Роман «Диво» Павла Загребельного, виданий у 1968 році, став першим історичним романом письменника про епоху Київської Русі доби Ярослава Мудрого. Історія створення цього твору відображає глибокий інтерес автора до історичної спадщини України та його прагнення поєднати минуле з сучасністю.
Початок роботи над романом
Задум написати роман про історію Київської Русі виник у Павла Загребельного ще в 1961 році, під час роботи над романом «День для прийдешнього».
Автор планував включити розділи про давній Київ та Софійський собор, щоб поєднати духом історії будови минулого з сьогоднішнім.
Як зазначав сам письменник, його особливо цікавила Софійська споруда як найдавніша мистецька пам'ятка не лише України, а й усієї території колишньої Київської Русі.
Процес створення
При роботі над романом Загребельний ґрунтовно вивчав літописні свідчення про епоху, але як художник синтезував історичний прототип і власне бачення персонажів.
Автор відверто розповідає про свої професійні секрети: «На час стаєш немовби фахівцем у тій галузі знань і людської діяльності, до якої дотичний твій, ти мусиш знати в тисячу разів більше, аніж напишеш про це».
У творі поєднуються достовірні історичні факти з художніми описами міст, передмість, споруд та картин природи, створюючи повноцінний образ епохи.
Художні особливості
Загребельний свідомо відійшов від традиційних канонів історичного роману, уникаючи шаблонного зображення князів, смердів, воїнів та іноземців.
Автор зосередився на культурному житті, мирній праці та побуті часів Київської Русі, показуючи їх через призму індивідуальних доль та характерів людей.
У романі відображені найдавніші державні, соціальні та культурні події через загальні картини та індивідуальні долі персонажів, їх прагнення та пристрасті.
Роман «Диво» став результатом ґрунтовної роботи Павла Загребельного над історичним матеріалом та його художнього осмислення. Твір поєднує наукову достовірність з художнім баченням, відкриваючи читачам багатогранний світ Київської Русі через призму людських доль та культурних досягнень.