Загребельний "Диво" сюжет
21 травня 2025 р.•
Роман «Диво» Павла Загребельного, виданий у 1968 році, розповідає про епоху Київської Русі доби Ярослава Мудрого, коли відбулося об'єднання руських земель та було зведено Софійський собор у Києві. Твір поєднує три часові площини, розкриваючи глибокі філософські та історичні теми.
Перша сюжетна лінія (XI століття)
Події першої сюжетної лінії відбуваються в період від 992 до 1037 року. Центральними персонажами цієї частини є зодчий Сивоок та князь Ярослав Мудрий.
Життєвий шлях Сивоока починається в пущі, де він живе у діда Родима та у Ситника. Потім він прямує до Києва, Радогості, потрапляє в Болгарське царство, Константинополь, на острів Пелагос, а згодом повертається до Києва.
У Києві долі Сивоока та Ярослава Мудрого переплітаються навколо будівництва Софійського собору. Сивоок, для якого створення храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської, але досягає цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного справжнього кохання.
Друга сюжетна лінія (1941-1942)
Події другої сюжетної лінії розгортаються в Києві під час Другої світової війни, з осені 1941 до весни 1942 року.
У цій частині роману представлена одна сюжетна лінія, пов'язана з персонажами Гордія Отава та професор Шнурре.
Ця сюжетна лінія дозволяє автору показати, як історична спадщина Київської Русі впливає на події сучасності та долі людей.
Третя сюжетна лінія (1965-1966)
Події третьої сюжетної лінії починаються в надмор'ї та розгортаються в Києві, охоплюючи період з весни 1965 до літа 1966 року.
У цій частині роману зображені подорожі Бориса Отави до Західної Німеччини та Москви, які завершуються в Києві.
Сучасна сюжетна лінія дозволяє автору показати зв'язок між історичним минулим та сучасністю, продемонструвати, як культурна спадщина Київської Русі впливає на сучасне життя.