«До бору, дружечки до бору»: аналіз весільної пісні
26 жовтня 2024 р.•
Весільна пісня «До бору, дружечки до бору» є частиною обряду виготовлення весільного гільця — прикрашеної гілки сосни, що символізувала здоров'я, красу та довголіття. Вона відображає глибокий символізм та народні уявлення про створення нової сім'ї.
Паспорт твору
Тема: звернення до дружечок з проханням вирубати сосну для «заміту» — основи весільного гільця.
Ідея: уславлення українського весільного обряду та його символів, зокрема гільця, на весь світ.
Основна думка: «заміт» — це фундамент, початок заснування сімейного життя, в якому пануватимуть злагода, радість і щастя.
Жанр: весільна обрядова пісня.
Художні засоби
- Звертання: «До бору, дружечки…».
- Повтори: «До бору…», «та рубай же…».
- Епітет: «Славне гіллячко».
Символізм у пісні
Сосна — цар-дерево, яке є вічнозеленим, символізуючи вічне життя. У стародавніх колядках сосна згадується із золотою корою. Шишки сосни, які печуть на весілля, символізують плодючість, а її смола — живиця — має цілющі властивості.
Гільце — прикрашена гілка дерева, що виготовлялася під час весільного дійства. Для цього обирали вічнозелене дерево (сосну, ялину) як символ здоров'я, краси та довголіття. Його урочисто, з піснями, прикрашали калиною, барвінком та васильками. Цей обряд виконували дружки нареченої.