«Дон Кіхот»: історія створення роману

Наприкінці XVI століття Іспанія переживала бум дешевих лицарських романів. Сервантес, колишній солдат і в'язень алжирських корсарів, спостерігав, як популярний жанр деградує до шаблонів і перебільшень. Саме тому він задумав антироман, у якому герой, що начитався пригод, стикається з реальністю.

Перші розділи були написані під час служби Сервантеса в Севільї, де він працював комісаром із постачання. Тривалі відрядження, порожні кишені й багатий життєвий досвід дали авторові матеріал для сатири на суспільство та бюрократію.

• 1605 рік: вихід першої частини «Премудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі». Твір миттєво розійшовся, за рік перевидавався шість разів.
• 1615 рік: автор дописує другу частину, де показує, як героя впізнає ціла Іспанія. Сюжет стає глибшим, а тон - філософським.
• Стиль: Сервантес поєднав елементи новели, пісні, пасторалі й дорожнього щоденника, заклавши підвалини жанру реалістичного роману.

У 1614 році з'явилася фальшива «друга частина» роману, підписана псевдонімом Алонсо Фернандес де Авельянеда. Сервантес відреагував у передмові та сюжетом: у справжній другій частині Дон Кіхот зустрічає читачів підробки й обурюється перекрученням своєї історії. Так автор повернув контроль над персонажами та викрив прагнення паразитувати на чужому успіху.

Уже в 1607 році роман переклали португальською, а до кінця XVII століття - французькою, англійською та німецькою. Перші читачі сприймали книгу як веселу пародію, але просвітителі побачили в ній критику соціальної інерції. У 2002 році «Дон Кіхота» визнали найкращим романом усіх часів за версією Нобелівських лауреатів.

Історія написання показує, що твір народився з особистої відваги автора протистояти моді. Саме ця чесність забезпечила роману чотири століття актуальності.