«Дві пташки в клітці» - байка Петра Гулака-Артемовського, побудована як розмова старого снігура й молодого птаха про неволю. Нижче паспорт твору, герої, мораль, художні засоби й текст.
Паспорт твору
- Автор: Петро Гулак-Артемовський
- Дата написання: 1 листопада 1827 року
- Рід літератури: ліро-епос
- Жанр: байка
- Літературний напрям: реалізм
Тема: зображення розмови двох пташок у клітці - старого снігура і молодого птаха, які по-різному ставляться до неволі.
Ідея: воля є найвищою цінністю; той, хто народився в неволі, може не відчувати її тягаря, а той, хто був вільним, завжди прагне свободи.
Основна думка: людина, яка знала волю, ніколи не буде щасливою в неволі.
Головні герої
- Старий снігур уособлює тип людей, які пристосувалися до рабства. Він народився в неволі, тому ситість для нього важливіша за волю. Він щиро не розуміє, чому молодий птах сумує, маючи повну годівницю.
- Молодий птах (підліток) - символ вільнолюбного духу. Він знає ціну справжньої свободи, бо бачив її на власні очі, тому золота клітка для нього - це лише в'язниця, а не дім.
Сюжет і мораль
Сюжет: старий снігур дорікає молодому птахові за сум і скарги, адже в клітці є достатньо їжі. Молодий птах відповідає, що колись був вільним, тому не може змиритися з неволею.
Мораль байки: свобода дорожча за будь-які матеріальні блага.
Художні особливості байки
- Твір побудований у формі діалогу, що робить його динамічним та наближеним до реальної розмови.
- Алегорія: під образами птахів автор приховує людські типи: тих, хто змирився з кріпацтвом або деспотією заради комфорту, і тих, хто прагне незалежності понад усе.
- Використання народно-побутової лексики (трясця, заманулося, витребенькуєш), що характерно для стилю українського романтизму та просвітницького реалізму.
Художні засоби:
- Риторичні запитання: «Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?», «Хіба ж ти трясці захотів?», «Що заманулося, чого ти не попросиш... чи то крупів?»
- Звертання: «Ой дядьку, не глузуй!»
- Епітети: «снігир старий», «молодий (підліток)», «вільний був».
- Метафори: «слізками вмиваюсь», «на долю нарікаєш».
- Пестливі слова: «сім'ячка», «просця», «пшонця», «кліточці», «слізками».
Гулак-Артемовський «Дві пташки в клітці»: текст
«Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш?
Хіба ж ти трясці захотів?
Що заманулося, чого ти не попросиш,
Чи сім'ячка, просця, пшонця, чи то крупів, -
Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш», -
Так в клітці підлітка корив снігир старий.
«Ой дядьку, не глузуй! - озвався молодий. -
Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь,
Недарма я просця і сім'ячка цураюсь.
Ти рад пожорні сій, бо зріс в ній і вродився;
Я ж вільний був, тепер в неволі опинився».
Хіба ж ти трясці захотів?
Що заманулося, чого ти не попросиш,
Чи сім'ячка, просця, пшонця, чи то крупів, -
Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш», -
Так в клітці підлітка корив снігир старий.
«Ой дядьку, не глузуй! - озвався молодий. -
Недарма я журюсь і слізками вмиваюсь,
Недарма я просця і сім'ячка цураюсь.
Ти рад пожорні сій, бо зріс в ній і вродився;
Я ж вільний був, тепер в неволі опинився».
Коментарі