Характеристика богів у поемі «Енеїда»
26 липня 2024 р.•
В поемі 'Енеїда' Іван Котляревський використовує образи античних богів для сатиричного зображення феодально-поміщицької верхівки XVIII століття. Олімпійці постають не як величні та мудрі правителі, а як звичайні люди з усіма їхніми вадами: хабарництвом, інтриганством та зневагою до простих смертних.
Зевс (Юпітер)
Верховний бог Зевс зображений як типовий самодур-деспот, що полюбляє випити та закусити. Його поведінка часто є вередливою, а влада тримається на грубій силі та погрозах.
«Зевес тоді кружав сивуху
І оселедцем заїдав;
Він, сьому випивши восьмуху,
Послідки з кварти виливав»
Юнона (Гера)
Дружина Зевса, Юнона, — головний антагоніст Енея. Вона постає як заздріслива, підступна та зла інтриганка, яка ненавидить троянців і всіляко намагається їм нашкодити.
«Розкудкудакалась, як квочка,—
Енея не любила — страх;
Давно вона уже хотіла,
Його щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах».
Венера (Афродита)
Мати Енея, богиня кохання Венера, зображена як жінка легкої поведінки, яка використовує свої чари та зв'язки для досягнення мети. Вона готова на все, щоб допомогти синові, часто вдаючись до хитрощів та інтриг.
«Венера молодиця сміла,
Бо все з воєнними жила,
І бите з ними м’ясо їла,
І по трактирах пунш пила…»
Інші боги
Решта богів також наділені людськими вадами: Еол та Нептун — хабарники («іздавна був дряпічка»), Вулкан — працьовитий, але підкорений своїй легковажній дружині, а Меркурій — спритний посланець, що виконує будь-які доручення. Усі вони живуть у світі постійних бенкетів, сварок та інтриг, що є прямою пародією на життя тогочасної знаті.
Сатиричне зображення 'Олімпу'
Через образи богів Котляревський висміює суспільні вади: продажність, самодурство, заздрість. Мова олімпійців переповнена вульгаризмами та лайкою, що ще більше 'приземлює' їхні образи. За їхню поведінку соромно навіть самому Зевсу, який погрожує їм 'березовою припаркою'. Таким чином, 'високий Олімп' перетворюється на сатиричне дзеркало, що відображає недоліки реального світу.