Історія написання поеми «Енеїда» Івана Котляревського
26 липня 2024 р.•
Робота Івана Котляревського над поемою 'Енеїда' тривала майже 30 років і стала епохальною подією в історії української літератури. Це був перший друкований твір, написаний живою народною мовою, що започаткувало новий етап у її розвитку.
Історія видання
Над поемою автор працював з перервами протягом багатьох років. Основні етапи публікації були такими:
- 1798 рік: Перші три частини були видані в Петербурзі без відома автора коштом конотопського поміщика Максима Пурпури. Це видання, присвячене 'любителям малоросійського слова', хоч і не задовольнило Котляревського, відіграло важливу роль у поширенні твору.
- 1808 рік: Друге видання, що було передруком першого з помилками, також вийшло без згоди автора.
- 1809 рік: Котляревський сам видає перші чотири частини, виправивши помилки попередніх видань та додавши власний словник.
- 1821-1827 роки: Автор завершує роботу над п'ятою та шостою частинами.
- 1842 рік: Повне видання всіх шести частин поеми виходить вже після смерті письменника.
Джерела натхнення
Створюючи 'Енеїду', Котляревський спирався на багату українську культурну традицію та тогочасну дійсність:
- Усна народна творчість: Поема насичена народними піснями, прислів'ями, приказками та анекдотами.
- Бурлескно-сатирична література: Автор використав традиції української сатири XVII-XVIII століть, зокрема різдвяні та великодні вірші мандрівних дяків, інтермедії до шкільних драм.
- Творчість Григорія Сковороди: Філософські ідеї та мовні особливості творів Сковороди знайшли своє відображення в поемі.
- Реальне життя України: Котляревський змалював яскраві картини побуту, звичаїв та соціальних відносин українського суспільства того часу, зокрема життя козацтва, селян, міщан та духовенства.