Євген Чикаленко: біографія

Євген Чикаленко — одна з ключових постатей українського національного руху початку XX століття. Він увійшов в історію не як політик чи письменник, а як людина, що присвятила своє життя та статки підтримці української культури, науки та преси. Його знаменитий вислів “Любити Україну треба не до глибини душі, а до глибини власної кишені” став крилатим і якнайкраще характеризує його діяльність.

Ранні роки та формування поглядів

Дата народження: 9 (21) грудня 1861 року.
Місце народження: село Перешори, Херсонська губернія (нині Одеська область).
Освіта: навчався на природничому факультеті Харківського університету, але був виключений за участь у народовольському русі та висланий до рідного села під нагляд поліції.
Саме в цей час він захопився агрономією і згодом став успішним землевласником, що дозволило йому заробити капітал, який він спрямовував на українські справи.

Меценатська діяльність

Євген Чикаленко був одним із найщедріших українських меценатів. Він фінансував:
  • Видання першої щоденної українськомовної газети “Громадська думка” (згодом “Рада”).
  • Діяльність Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
  • Видання “Словаря української мови” за редакцією Бориса Грінченка.
  • Підтримував матеріально багатьох українських письменників, зокрема Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка.
Він також був ініціатором створення Товариства українських поступовців (ТУП) — таємної політичної організації, що боролася за автономію України.

Останні роки та спадщина

Після поразки української революції 1917–1921 років Євген Чикаленко був змушений емігрувати. Він жив у Австрії та Чехословаччині.
Дата смерті: 20 червня 1929 року.
Місце смерті: Прага, Чехословаччина.
Чикаленко залишив по собі цінні “Спогади” та “Щоденник”, які є важливим джерелом для вивчення історії українського руху. Його приклад самовідданого служіння Україні та її культурі є актуальним і сьогодні.