Євген Чикаленко: життєпис та цікаві факти

Євген Харлампійович Чикаленко (1861–1929) — одна з найвизначніших постатей українського національного руху кінця XIX – початку XX століття. Він був не лише успішним землевласником-новатором, а й щедрим меценатом української культури, людиною, яка фінансувала ключові українські проєкти та вірила в ідею незалежної України.

Біографія Євгена Чикаленка

Роки життя: 9 (21) грудня 1861 – 20 червня 1929
Місце народження: село Перешори, Херсонська губернія (нині Одеська область)
Освіта: Харківський університет (природничий факультет)
Походив із заможної родини. З юних років брав участь у громадському житті, входив до українських таємних гуртків. За політичну діяльність був заарештований і змушений п'ять років жити під наглядом поліції у своєму родовому маєтку.

Меценатська діяльність

Чикаленко увійшов в історію як один із найщедріших меценатів української культури. Він фінансово підтримував:
  • Газету “Громадська думка” (згодом “Рада”) — єдину щоденну україномовну газету в Російській імперії.
  • Наукове товариство імені Шевченка у Львові.
  • Академічний дім у Львові для студентів.
  • Видання “Словаря української мови” за редакцією Бориса Грінченка.
Йому належить знаменитий вислів: “Любити Україну треба не тільки до глибини душі, а й до глибини кишені”.

Цікаві факти

1. Агроном-новатор: Чикаленко був відомим агрономом, запроваджував передові методи ведення сільського господарства, написав популярну брошуру “Розмови про сільське хазяйство”.
2. Ініціатор створення Товариства українських поступовців (ТУП): У 1908 році став одним із засновників цієї таємної міжпартійної політичної організації.
3. Відмовився очолити Центральну Раду: У 1917 році йому пропонували очолити Центральну Раду, але він відмовився через стан здоров'я, поступившись місцем Михайлу Грушевському.
4. Еміграція та смерть: У 1919 році емігрував до Австрії, а згодом до Чехословаччини. Помер у Празі, похований у місті Подєбради. У своєму заповіті просив, щоб його прах перепоховали в Україні, коли вона стане незалежною.
5. Автор “Спогадів” та “Щоденника”: Його мемуари є цінним джерелом для вивчення історії українського руху.