Євген Петрушевич: біографія очільника ЗУНР

Євген Петрушевич — одна з ключових постатей в історії українських визвольних змагань першої половини XX століття. Як президент Західноукраїнської Народної Республіки, він очолив боротьбу галицьких українців за власну державу. Його діяльність — це приклад самовідданого служіння ідеї української соборності та незалежності.

Ранні роки та політичний старт

Дата народження: 3 червня 1863 року.
Місце народження: місто Буськ, Галичина (нині Львівська область).
Освіта: закінчив юридичний факультет Львівського університету, здобув ступінь доктора права.
Свою політичну кар'єру розпочав як посол до Галицького сейму та австрійського парламенту, де послідовно відстоював права українців. Був одним із лідерів Української національно-демократичної партії.

На чолі ЗУНР

19 жовтня 1918 року Євген Петрушевич очолив Українську Національну Раду, яка проголосила створення української держави на території Галичини, Буковини та Закарпаття. Після Листопадового чину у Львові він став головою держави — Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
9 червня 1919 року йому було присвоєно титул Диктатора ЗУНР, що давало йому повну військову та цивільну владу на час польсько-української війни.

Боротьба за соборність та еміграція

Петрушевич був палким прихильником об'єднання ЗУНР з Українською Народною Республікою (УНР). 22 січня 1919 року було урочисто проголошено Акт Злуки, і він увійшов до складу Директорії УНР.
Однак через розбіжності в поглядах з Симоном Петлюрою, зокрема щодо союзу з Польщею, їхні шляхи розійшлися. Після поразки визвольних змагань Євген Петрушевич виїхав в еміграцію, де продовжував дипломатичну боротьбу за відновлення незалежності ЗУНР.

Останні роки

Дата смерті: 29 серпня 1940 року.
Місце смерті: Берлін, Німеччина.
Діяльність Євгена Петрушевича є важливою сторінкою в історії боротьби за українську державність. Він до останніх днів залишався вірним ідеї незалежної соборної України.