«Фарбований Лис» Івана Франка: характеристика героїв
14 жовтня 2025 р.•
Казка «Фарбований Лис» Івана Франка — це мудра історія про хитрість, обман та його наслідки. Кожен персонаж твору відіграє важливу роль у розкритті головної ідеї. Розглянемо докладніше характеристики героїв цієї повчальної казки.
Головні персонажі казки
Лис Микита — центральний герой казки, надзвичайно хитрий і спритний звір. Його не раз намагалися впіймати мисливці, але він завжди уникав усіх пасток і небезпек. Микита дуже самовпевнений, гордовитий, жадібний до слави й влади.
Коли він випадково вимазався у синю фарбу, то не розгубився, а скористався страхом інших звірів, щоб проголосити себе царем. Лис уміло поєднував улесливість і лагідність із брехливістю та підступністю. Проте саме його власна необережність і гординя стали причиною падіння — він забувся і видав свою справжню сутність, задзявкавши по-лисячому.
Риси характеру Лиса Микити: хвалькуватість, зарозумілість, користолюбство, нечесність, хитрування, пихатість. Саме ці якості викликають не лише сміх, а й осуд. Іван Франко іронічно називає правління свого героя «добрим», «справедливим», «м'якосердим». Але це добро фальшиве, адже автор пише: «Хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не вигравав справи». Удавана доброта Лиса насправді є замаскованою байдужістю до підлеглих.
Вовчик-братик — товариш Лиса, звичайний мешканець лісу. Це довірливий, але дуже полохливий персонаж. Побачивши «фарбованого» Лиса в новій незвичній подобі, він так злякався, що втік і навіть не зміг тямуще пояснити іншим, що саме бачив. Образ Вовчика показує, як легко страх змушує нас втрачати ясність думки і піддаватися паніці.
Ведмідь — персонаж, якому лісові мешканці довіряють. Він обережний і розсудливий, тому не відразу підходить до нового «царя». Ведмідь намагається зберігати гідність, але врешті-решт теж визнає владу Лиса Микити.
Другорядні персонажі
Лісові звірі й птахи — проста й наївна громада. Вони легко вірять у чудеса, бо бояться незнайомого та незрозумілого. Їхня довіра швидко переростає в поклоніння, а потім — у лють і жагу помсти, коли вони викривають обман Лиса. Поведінка цих персонажів показує, як натовп схильний ідеалізувати своїх кумирів, але може бути безжальним до того, хто зрадив його довіру.
До другорядних персонажів належать:
- товариші Лиса
- стрільці
- люди
- пси
- Вовчиця
- Кабан
- Олень
- Мавпа Фрузя
- хор звірів
Мавпа Фрузя — дотепний і турботливий персонаж. Коли Вовчик прибіг переляканий, вона намагається його заспокоїти своїми «лікарськими» хитрощами — вистригає йому волосся між очима. Постать мавпи додає казці гумору й показує, що навіть у критичних ситуаціях дехто намагається зберегти спокій і допомогти іншим.
Цитатна характеристика Лиса Микити
Обережність: «...взагалі він пильнував, щоб нічим не зрадити перед своїми міністрами, що він є Лис, а не звір Остромисл».
Хитрість: «Це не кепсько, що вони мене так бояться! Так можна добре виграти».
Пихатість: «І, піднявши вгору хвіст, надувшися гордо, він пішов у глиб лісу, де знав, що є місце сходин для всеї лісової людності. А Лис Микита мов і не бачить сього, йде собі поважно, мов у глибокій задумі, а прийшовши насеред звірячого майдану, сів на тім пеньку, де звичайно любив сідати Ведмідь».
Самолюбство: «Слухайте, любі мої,— говорив Лис Микита,— і тіштеся! Сьогодні рано святий Миколай виліпив мене з небесної глини — придивіться, яка вона блакитна!»
Непорядність: «Пішли дні за днями. Лис Микита був добрим царем, справедливим і мякосердним, тим більше, що тепер не потребував сам ходити на лови, засідати, мордувати. Все готове, зарізане, навіть обскубане і обпатране, приносили йому услужні міністри. Та й справедливість його була така, як звичайно у звірів: хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не виграв справи».
План характеристики Лиса Микити
- Лис Микита серед інших лісових мешканців:
- незвичайне мисливське щастя
- самовпевненість та зарозумілість
- Лис випробовує себе на ярмарку:
- поведінка між людьми
- страх бути спійманим
- кмітливість
- У новій подобі:
- перше враження від нової зовнішності
- хитрість та лукавство у прийнятті рішення стати царем
- добрий, справедливий і м'якосердний цар (удаване)
- Кінець царювання:
- необачний вчинок
- розплата за обман
- Ставлення автора до Лиса
- Чим повчальний образ Лиса Микити?
Про що вчить казка
Іван Франко створив яскравий образ хвалькуватого, хитрого та підступного героя, який прагнув влади та визнання будь-якою ціною. Лис Микита використав випадковість (потрапляння у фарбу), щоб обдурити довірливих лісових мешканців і стати їхнім царем.
Казка вчить нас кількох важливих речей. По-перше, не варто бути надто гордим і зарозумілим, адже через це можна потрапити в халепу. По-друге, не слід довіряти першому враженню, бо часто воно буває оманливим. І найголовніше — не обманювати інших, адже все таємне рано чи пізно стає явним.
Автор висміює не лише ошуканця Лиса, який обдурив усіх звірів і незаслужено користувався усілякими пільгами, а й легковірність натовпу, готового сліпо поклонятися комусь незнайомому лише через страх перед невідомим.
Коментарі