"Гамлет": характеристика Полонія та образ канцлера

Як канцлер двох монархів поспіль, Полоній вміє пристосовуватися до будь-якої влади. Інтриги, лицемірство та хитрість стали не лише способом виживання, а й основою його світогляду. Вся його діяльність будується на розрахунку та вигіді. Ці ж принципи він намагається прищепити синові, даючи йому поради про поведінку при дворі.

Парадоксально, але навіть стосунки з власними дітьми Полоній будує на недовірі та маніпуляціях. Він посилає слуг шпигувати за сином, а доньку перетворює на інструмент стеження за Гамлетом. Канцлер абсолютно не цікавиться емоційним станом Офелії, який він глибоко травмує, використовуючи її для своїх цілей. Йому недоступне розуміння справжніх почуттів між молодими людьми, і його втручання руйнує можливість щастя доньки.

Полоній демонструє, як бажання бути близько до влади може звести людину до повної моральної деградації. Він готовий служити будь-кому - як Гамлету-старшому, так і Клавдію, головне - залишатися в центрі політичного життя. Навіть у момент смерті він мріятиме про королівську владу, що символізує повне викривлення цінностей. Символічно, що за мить до загибелі його сприймають за короля, що нагадує про фантасмагорію його справжніх прагнень.

Смерть Полонія від рук Гамлета стає логічним завершенням його життєвого шляху. Він гине, підслуховуючи приватну розмову між королевою та її сином, що символізує кульмінацію його підступності. Для Гамлета це справедливе покарання за підлий вчинок. Смерть канцлера показує, що маніпуляції та інтриги рано чи пізно повертаються до свого джерела.