Образ Годувальниці в трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

Годувальниця була не просто служницею в родині Капулетті - вона виконувала роль найближчої подруги та довіреної особи Джульєтти. Втративши власну дитину, вона перенесла всі материнські почуття на дівчину, яку виховала з народження. Це посилювало їхню взаємну прив'язаність та робило годувальницю важливою фігурою в житті головної героїні.

На початку розвитку подій Годувальниця активно підтримувала стосунки між Ромео та Джульєттою. Вона була посередницею між ними, передавала листи та допомагала організувати зустрічі. Її роль як союзниці молодих людей була особливо важливою, оскільки вона одна з небагатьох, хто знав про їхні почуття та таємне вінчання.

Після вбивства Тибальта та вигнання Ромео з Верони ставлення Годувальниці до ситуації змінилося. Під впливом обставин та бажання захистити Джульєтту від додаткових страждань, вона порадила дівчині вийти заміж за Паріса. Ця порада суперечила її попередній підтримці Ромео та демонструвала, як практичні міркування можуть переважити над емоційними зв'язками. Для Джульєтти це стало моментом розчарування та втрати довіри до найближчої людини.

Сцена, де Годувальниця виявляє нібито мертве тіло Джульєтти, є однією з найбільш емоційних у п'єсі. Її відчай підкреслює глибину почуттів до дівчини, яку вона вважала рідною дочкою. Образ Годувальниці символізує складність вибору між практичністю та почуттями, між захистом та підтримкою того, що здається правильним у конкретній ситуації.