Характеристика князя Ігоря в «Слові про похід Ігорів»
4 жовтня 2014 р.•
Образ князя Ігоря у «Слові про похід Ігорів» є центральним персонажем поеми. Ігор Святославович — головний герой найдавнішої пам'ятки давньоруської літератури. Ігор для автора є втіленням князівських доблестей, але водночас він постає як жива людина зі своїми перевагами та недоліками. Це робить його образ особливо цікавим та близьким до читача.
Риси характеру князя Ігоря
Князь Ігор має багато яскравих рис характеру:
- мужність і відвага
- рішучість і винахідливість
- гордість і егоїзм
- самовпевненість і честолюбство
Ці риси роблять його образом справжнього князя того часу — хороброго воїна, але водночас людини зі своїми амбіціями та слабкостями.
Ігор як патріот
Князь Ігор Святославич — Новгород-сіверський князь, з перших рядків поеми постає перед нами як патріот: він мужньо боронить рідну землю від найзапеклішого ворога — половців. Своїм найсвятішим обов'язком Ігор вважає захист батьківщини. Він готовий віддати життя за її свободу:
«Сповнившись ратного духу, він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую».
Князь Ігор — вірний син Руської землі. Його патріотизм проявляється не лише в словах, а й в діях — він готовий ризикувати життям заради захисту рідної землі.
Ігор як воїн
Ігор — безстрашний і рішучий воїн. Ці його риси найповніше розкриваються перед початком походу на половців. Він не зважає на віщування природи, а прагне досягти своєї мети. У бою Ігор поводиться як мужній і хоробрий воїн. Моральною і фізичною силою князів Ігоря і Всеволода захоплюються і сам автор, і київський князь Святослав, який говорить:
«Ваші хоробрі серця в жорстокім харалузі сковані, а в смілості загартовані».
Благородство штовхає Ігоря на допомогу Всеволоду, адже князь розуміє, як потрібні в бою взаємодопомога і взаємовиручка: «Ігор полки завертає, жаль бо йому милого брата Всеволода».
Ігор у полоні
Потрапивши у полон, він не втрачає надії повернутись на батьківщину, навіть подумки долає перешкоди:
«Ігор спить, Ігор не спить,
Ігор мислю поля мірить од великого
Дону до малого Дінця».
Ігор — лицар, що зневажає смерть, а полон для нього — найбільша ганьба. «Лучче ж бо потятим бути, — говорить він, — аніж полоненим…» Це свідчить про його високі моральні принципи та готовність до самопожертви.
Недоліки характеру
Але поряд із позитивними рисами Ігор має і вади. Честолюбство і нерозсудливість стали причиною поразки. Адже він виступив у похід сам, не порадившись ні з ким, навіть із київським князем. Самовпевненість і нехтування попередженням природи дорого обійшлися руському війську, про що у творі говориться так: «Ігоря хороброго полку — не воскресити!»
Отже, прославляючи мужність і патріотизм князя Ігоря, автор засуджує його легковажність, честолюбство, підкреслюючи, що тільки спільними зусиллями русичів можна подолати ворога.
Людськість образу
Кожна людина має як позитивні, так і негативні риси характеру. Зважаючи на це, автор «Слова…» зобразив князя Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину — з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює і автора, і читачів.
Ігор стає символом того, що навіть найкращі люди мають свої слабкості, але це не заважає їм бути героями. Його образ показує, що справжня мужність полягає не в тому, щоб бути бездоганним, а в тому, щоб боротися за свої ідеали, навіть коли це складно.