Сехісмундо з «Життя – це сон»: характеристика героя

1 жовтня 2025 р.•

Сехісмундо – головний герой філософської драми іспанського драматурга Педро Кальдерона де ла Барки «Життя – це сон». Це один із найглибших образів світової драматургії, який уособлює пошуки людиною свого місця у світі, боротьбу з долею та самим собою.

Образ Сехісмундо

Сехісмундо – син польського короля Басіліо, який напередодні народження дитини отримав зловісне передбачення: у світ прийде чудовисько в вигляді людини.

Через це пророцтво Басіліо вирішує ув'язнити сина у вежі в горах, подалі від людей. І ось уже дорослий Сехісмундо, одягнений у звірячу шкуру, закутий у ланцюги, проводить дні в гірких роздумах.

У Сехісмундо в образі мало рис конкретної людини, тому його слід вважати алегоричним – це пошуки свого життя у світі, бажання розібратися у власних та чужих мотивах, долі, вчинках.

Філософські роздуми Сехісмундо

Монолог Сехісмундо в першій сцені першого акту вражає глибиною філософських роздумів:

«Чому людина, в якій стільки розуму, волі, почуттів, закута, тоді як вільні птахи, звірі, риби, струмки? Може, неволя – це плата за розум, за усвідомлення власного буття? Бути може, «гріх найбільший – буття. Найтяжчий з злочинів – народитися людиною?»

Сехісмундо порівнює себе зі створіннями природи і не може збагнути: чому людина, наділена розумом, має менше свободи?

У своєму монолозі він проклинає долю за те, що дала йому менше свободи, ніж будь-якій іншій істоті.

Експеримент короля

Король Басіліо, переживаючи за долю сина й піклуючись про успадкування престолу, вирішується перевірити вірність передбачення.

Під час сну Сехісмундо переносять до палацу, а коли він прокидається, оголошують наслідним принцом. Йому кажуть, що життя в ув'язненні – «всього лише страшний сон».

Однак незабаром принц починає проявляти дикий і нестримний норов. Сехісмундо жорстокий і не цінує людське життя.

Конфлікт із батьком

Коли батько намагається нагадати синові про людинолюбство:

«Так як же мені тебе обійняти, коли рукою торкнуся до руки, що вміє вбивати?»

Сехісмундо кидає у відповідь батькові докір у тому, що той сам виховав його як звіра. Він каже: «Я людинозвір!»

Басіліо нічого не залишається, як знову перенести приспаного Сехісмундо у вежу й спробувати переконати, що все, що сталося, було лише сном: «Жити – значить спати...»

Повстання і перетворення

Басіліо вирішує зробити своїм спадкоємцем московитського герцога Астольфо. Проте народ повстає і знову звільняє з вежі Сехісмундо, який очолює повсталих і відстоює незалежність батьківщини.

Народ обирає його королем, він отримує необмежену владу. Але тепер Сехісмундо абсолютно байдужий до насолод і благ життя. Він переміг власний егоїзм.

Знайти мудрість і гуманність йому допомогло переконання – «життя – це сон». «Моїм учителем був сон», – говорить він ураженим придворним.

Передбачення зірок не збуваються: людська воля перемагає долю.

Еволюція образу

Образ Сехісмундо проходить кілька стадій розвитку:

1. В'язень у вежі – напівдикий самітник, який не знає світу, але замислюється над глибокими філософськими питаннями.

2. Принц у палаці – нестримний тиран, який проявляє жорстокість. Він підтверджує пророцтво своєю поведінкою.

3. Знову в'язень – роздумує над тим, що є реальність, а що сон. Приходить до розуміння: «життя – це сон».

4. Мудрий правитель – переміг свої тваринні інстинкти, став шляхетною людиною, хорошим королем.

Проте Сехісмундо так звик до життя відлюдника, що вже не може жити повноцінним життям. Він завжди залишається трохи осторонь, немов спостерігаючи за світом із вежі.

Філософський зміст образу

Сехісмундо втілює ідею Кальдерона: людина здатна перемогти свою долю, якщо керується розумом і мораллю, а не інстинктами.

Його шлях – це шлях від напівдикого створіння через нестримного тирана до досконалої людини. Але цей шлях нелегкий, сповнений випробувань.

Найважливіші події драми розгортаються у душі героя. Зовнішні події (ув'язнення, звільнення, повстання) – лише тло для внутрішньої боротьби Сехісмундо.

Проживаючи у в'язниці, Сехісмундо виховався як ревний католик. Але дізнавшись, що він всесильний можновладець, він починає вбивати, жорстоко сприймати світ.

Врешті-решт, приборкавши свої інстинкти, Сехісмундо стає шляхетною людиною, яка усвідомлює відносність усього земного.