Аналіз вірша «Гаї шумлять» Павла Тичини

30 жовтня 2025 р.•

«Гаї шумлять» — один із наймузичніших віршів Павла Тичини, написаний у 1914 році. Твір вражає своєю мелодійністю, легкістю та щирістю почуттів. Це справжня поетична імпресія, де звуки, кольори та емоції зливаються воєдино.

Текст вірша

Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.

Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи. Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт трав
голублячий.

Гей, дзвін гуде —
Іздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.

Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.

Загальна характеристика

Автор: Павло Тичина

Рік написання: 1914

Рід літератури: лірика

Вид лірики: пейзажна, медитативна

Жанр: ліричний вірш-імпресія

Тема та ідея

Тема: єдність ліричного героя з природою, радість від спілкування з навколишнім світом.

Ідея: природа дарує людині радість, спокій, натхнення; людина і природа — єдине ціле.

Вірш передає стан душевного піднесення, коли людина розчиняється в красі природи і відчуває безмежне щастя.

Художні засоби

Паралелізм: Структура вірша побудована на паралельних конструкціях: «Гаї шумлять — Я слухаю», «Хмарки біжать — Милуюся».

Повтори слів: «Милуюся-дивуюся», «Співаючи-кохаючи», «Мов золото — поколото». Повтори створюють ритм, музичність.

Персоніфікація: Гаї шумлять, хмарки біжать, дзвін думки пряде, гай мріє, ріка горить-тремтить.

Порівняння: «шепіт трав голублячий», «мов ластівку», «як золото», «як музика».

Метафори: «думки пряде», «неба край як золото», «горить-тремтить ріка».

Алітерація та асонанси: Повторення звуків створює мелодійність і наближає вірш до музики.

Музичність вірша

«Гаї шумлять» — це поезія-музика. Кожен рядок звучить, співає.

Коротенькі рядки, повтори, паузи (тире) створюють особливий ритм, схожий на народну пісню.

Вірш неодноразово покладали на музику різні композитори. Він легко співається і запам'ятовується.

Тичина сам був музикантом, тому його вірші — це справжні музичні композиції словами.

Настрій та емоційне забарвлення

Настрій вірша світлий, радісний, захоплений. Ліричний герой у стані закоханості — у природу, у життя, можливо, у конкретну людину («Когось все жду»).

Почуття наростають від строфи до строфи: спочатку спокійне милування, потім схвильованість, очікування, і врешті — апогей краси (ріка горить-тремтить, як музика).

Вірш передає стан щастя, гармонії, повноти буття.

Значення твору

«Гаї шумлять» — шедевр української імпресіоністичної поезії. Тичина створив вірш, де слово стає музикою, а емоція — кольором.

Твір показує майстерність поета в передаванні найтонших відтінків почуттів через образи природи.

Вірш вчить бачити красу навколо себе, відчувати радість простих речей — шуму гаїв, біг хмарок, дзвону здалеку.

«Гаї шумлять» — один із найкращих зразків української лірики ХХ століття, який увійшов до золотого фонду національної літератури.