"Хіба ревуть воли, як ясла повні?" - Історія створення роману
5 вересня 2024 р.•
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — це визначний соціально-психологічний роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Історія його створення є не менш захопливою, ніж сам твір, і розкриває умови, в яких народжувався цей шедевр української літератури.
Від нарису до роману: поштовх до написання
Поштовхом до написання роману стала реальна історія, почута Панасом Мирним під час подорожі з Полтави до Гадяча. У 1874 році він опублікував нарис «Подоріжжя од Полтави до Гадяча», який ліг в основу майбутнього твору. Візник розповів письменнику про місцевого «розбишаку» Василя Гнидку, засудженого на каторгу. Автора вразило не стільки саме життя злочинця, скільки те, що місцеві селяни не засуджували його, а навпаки, співчували й називали нещасним чоловіком. Це й стало відправною точкою для роздумів про причини народного гніву та протесту.
Чотири роки праці та творчий тандем
Робота над романом тривала чотири роки, з 1872 до 1875. Хоча прототипом головного героя став Василь Гнидка, образ Чіпки Варениченка є значною мірою вигаданим. Автор поселив його у вигаданому Гетьманському повіті, хоча реальне село Піски, згадане у творі, знаходилось у Гадяцькому повіті.
Важливу роль у створенні роману відіграв брат Панаса Мирного — Іван Білик, відомий фольклорист та літературний критик. Після ознайомлення з першим рукописом, він дав цінні поради, які згодом переросли у повноцінну співпрацю. Загалом роман мав шість редакцій, і завдяки спільним зусиллям братів твір набув своєї остаточної форми та глибини.
Тернистий шлях до читача
Через жорстку цензуру в Російській імперії остаточний варіант роману не міг бути надрукований в Україні. Вперше твір побачив світ у Женеві в 1880 році за сприяння відомого громадського діяча Михайла Драгоманова.
В Україні роман був виданий лише у 1905 році, але під іншою назвою — «Пропаща сила». Назва «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» є алегоричною і вказує на те, що сита, задоволена худоба (народ) не буде ревіти (бунтувати) без причини.