«Гомін, гомін по діброві»: козацька пісня - повний текст та аналіз
30 вересня 2025 р.•
«Гомін, гомін по діброві» — це одна з найвідоміших козацьких пісень, яка відображає дух та атмосферу козацької доби. Пісня передає почуття вільності та готовності до боротьби за рідну землю.
Повний текст пісні
Гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Мати сина виряджає:
«Іди, синку, пріч од мене,
Нехай тебе турки уб'ють,
Нехай тебе огні спалять,
Нехай тебе звірі з'їдять,
Нехай тебе води втоплять».
Туман поле покриває,
Мати сина виряджає:
«Іди, синку, пріч од мене,
Нехай тебе турки уб'ють,
Нехай тебе огні спалять,
Нехай тебе звірі з'їдять,
Нехай тебе води втоплять».
«Мене, мати, турки знають,
Вони мене не займають,
Вони мені коня дадуть;
Мене, мати, огні знають, —
Як я іду — потухають;
Мене, мати, звірі знають, —
Як я іду — утікають;
Мене, мати, води знають, —
Як я іду — то втихають».
Вони мене не займають,
Вони мені коня дадуть;
Мене, мати, огні знають, —
Як я іду — потухають;
Мене, мати, звірі знають, —
Як я іду — утікають;
Мене, мати, води знають, —
Як я іду — то втихають».
Гомін, гомін по діброві,
Туман поле покриває,
Мати сина завертає:
«Вернись, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку
Та постелю постеленьку».
Туман поле покриває,
Мати сина завертає:
«Вернись, синку, додомоньку,
Змию, зчешу головоньку
Та постелю постеленьку».
«Змиють, мати, дрібні дощі,
А розчешуть густі терни;
В чистім полі травиченька —
То тож моя й постіленька».
А розчешуть густі терни;
В чистім полі травиченька —
То тож моя й постіленька».
Основна думка пісні
Пісня розкриває тему материнського болю та козацької відваги через діалог матері з сином.
Матері хоч і виряджає сина на небезпеку, але в душі переживає за нього та намагається повернути додому.
Козак впевнено відповідає матері, що він захищений від усіх небезпек та готовий до будь-яких випробувань.
Художні особливості
Пісня використовує повторення звуків «гомін» для створення ритму та передачі атмосфери.
Діалог між матір'ю та сином створює драматичну напругу та показує внутрішній конфлікт.
Мова пісні проста, але виразна, що характерно для народної творчості.
Символіка та образи
«Гомін по діброві» символізує звуки козацького життя та природи.
Туман, що покриває поле, створює атмосферу таємничості та небезпеки.
Образ козака, який не боїться ні турків, ні вогню, ні звірів, ні води, підкреслює його могутність.
Історичний контекст
Пісня відображає епоху козацтва та війни з турками, які були одними з основних ворогів України.
Текст передає атмосферу козацького життя, пов'язаного з постійною боротьбою за свободу.
«Діброва» в назві символізує українську природу та простір, де діє козацтво.
Значення для української культури
Пісня є важливою частиною українського фольклору та культурної спадщини.
Вона передає дух козацької доби та служить пам'яттю про героїчне минуле.
Твір продовжує жити в народній пам'яті та виконується в різних варіантах, залишаючись актуальним і сьогодні.