Реальне і фантастичне в казці «Говорюща риба»
30 жовтня 2025 р.•
Емма Андієвська у казці «Говорюща риба» майстерно поєднує реальне та фантастичне. Твір побудований на переплетенні життєвих реалій з казковими елементами, що створює особливу притчову атмосферу та дозволяє розкрити глибокі філософські теми.
Реальні елементи у творі
Незважаючи на казкову форму, у творі багато реалістичних деталей, які відображають справжні життєві проблеми:
Проблеми у взаємостосунках у сім'ї:
Авторка реалістично показує сімейні конфлікти. Рибалка та його дружина не розуміють одне одного. Він мовчить, коли потрібно говорити, вона не слухає, коли потрібно почути. Це типова картина подружнього нерозуміння.
Скрутне життя сім'ї рибалки:
Сім'я живе небагато. Святкову пляшку вони можуть дозволити собі лише тоді, коли улов хороший. Це реалістична деталь, яка показує матеріальні труднощі простих людей.
Турботи рибалчиної жінки:
Жінка зображена як заклопотана господарка, яка занурена в побутові справи. Вона готує, прибирає, піклується про господарство. Ці щоденні турботи такі реальні, що ми впізнаємо в ній типову селянку.
Чоловік-рибалка:
Образ рибалки також реалістичний – самотній чоловік, який не має порозуміння з оточенням. Він займається своїм ремеслом, але не знаходить задоволення в житті.
Неприйняття суспільством індивідуальностей:
Найреальніша проблема твору – це те, як суспільство ставиться до тих, хто відрізняється. Це відбувається і в риб'ячій громаді, і серед людей. Вигнання, осуд, нерозуміння – усе це дуже життєві явища.
Фантастичні елементи
Казковість твору створюється через ряд фантастичних елементів:
Риб'яча громада:
Риби в казці поводяться як люди – вони мають свою спільноту, виносять присуди, дотримуються традицій. Це олюднення створює казкову атмосферу.
Рибини винесли на берег говірку рибу:
Сама процедура вигнання описана казково. Риби колективно приймають рішення та виконують вирок, виштовхуючи балакуху на берег.
Балакуча риба:
Головний фантастичний елемент – сама говорюща риба. Риби в природі не розмовляють, це чиста вигадка. Але саме цей елемент дозволяє авторці розкрити важливі теми.
Життя рибини на березі:
Риба, яка живе поза водою і при цьому не помирає, – це казковий елемент. У реальності риба без води не жилець, але в казці вона пристосовується до нових умов.
Дружба рибалки та рибини:
Глибока дружба між людиною та рибою, їхні довгі розмови – це фантастика. Риба стає для рибалки співрозмовником, кращим другом, важливішим за родину.
Рибина, що прийшла в село:
Риба ходить на двох ногах, приходить у гості до рибалки. Це повністю казковий елемент, який робить сюжет незвичайним та захоплюючим.
Взаємодія реального та фантастичного
Емма Андієвська не просто поєднує реальне та фантастичне – вона створює єдиний художній світ, де ці елементи органічно доповнюють одне одного.
Фантастична форма (говорюща риба) дозволяє розкрити реальні проблеми (самотність, неприйняття, нерозуміння) більш виразно та емоційно. Казковість не заважає серйозності тем, а навпаки, підсилює їх.
Реалістичні деталі (побутові турботи, матеріальні труднощі, сімейні конфлікти) роблять казкову історію ближчою до читача. Ми розуміємо, що під казковою оболонкою криються цілком життєві ситуації.
Трагічний фінал – загибель риби – відбувається саме на межі реального та фантастичного. Жінка сприймає рибу як звичайний улов (реальність), не помічаючи її унікальності (фантастика). І це призводить до катастрофи.
Символічне значення поєднання
Поєднання реального та фантастичного в казці має глибокий символічний зміст. Говорюща риба – це метафора будь-якої людини, яка відрізняється від більшості.
Сім'я – найдорожча річ у світі, однак виникають ситуації, коли навіть між найріднішими виникають непорозуміння. Говорюща риба, покинута сім'єю, вирішила шукати власний шлях, не боячись жодних труднощів.
Вона відчуває себе самотньо, кидає все, аби віднайти своє місце у світі. Рибина не здається, залишається життєрадісною та наполегливо йде до цілі, не зраджуючи себе. Вона не хотіла бути як усі, мовчати як інші, підлаштовуватися під когось та чиїсь вигадані правила, аби просто бути зручним.
Рибина намагалася знайти рідну душу і на землі, однак і це їй не відразу вдалося, аж поки не зустрілася з рибалкою, в якого теж були напружені стосунки у власній сім'ї з дружиною.
Суспільство зламало рибалку після смерті його друга. Говірка рибина стала для всіх зручною і зрозумілою тільки після смерті. Її доля не є чимось надзвичайним – на жаль, реальність інколи буває жорстокою. Той, хто відрізняється, часто приречений на самотність та страждання.
Коментарі