Історія написання роману «Роксоляна» Назарука
27 січня 2025 р.•
Роман «Роксоляна» Осипа Назарука — це результат багаторічної роботи автора над історичними матеріалами та глибокого вивчення долі відомої української жінки. Створення цього твору стало важливим етапом у розвитку української історичної прози та демонструє майстерність автора у поєднанні історичної достовірності з художньою виразністю.
Обставини створення роману
Роман «Роксоляна» був написаний у 1930 році, коли Осип Назарук перебував у складному періоді свого життя. Після революційних подій 1917-1921 років автор опинився в еміграції, де продовжував свою літературну діяльність.
Створення роману стало своєрідною реакцією на історичні події того часу, коли український народ переживав важкий період боротьби за незалежність. Назарук хотів показати, що українці мають багату історію та здатні досягати високих вершин.
Робота над романом тривала кілька років, протягом яких автор ретельно вивчав історичні джерела та працював над художнім втіленням історичного матеріалу.
Історичні джерела та дослідження
Для створення роману Назарук використовував різноманітні історичні джерела, включаючи османські хроніки, європейські документи та українські літописи. Він ретельно вивчав життя та діяльність реальної Роксоляни (Анастасії Лісовської).
Автор звертався до праць істориків, які досліджували період правління Сулеймана Пишного та роль Роксоляни в політичному житті Османської імперії. Особливу увагу він приділяв дослідженням українських істориків.
Назарук також використовував фольклорні матеріали та народні перекази про Роксоляну, які збереглися в українській традиції. Це дозволило йому створити більш повний та живий образ героїні.
Автор ретельно перевіряв історичну достовірність описуваних подій, намагаючись поєднати художню виразність з науковою точністю.
Літературні впливи та натхнення
При створенні «Роксоляни» Назарук орієнтувався на традиції європейського історичного роману, особливо на твори Вальтера Скотта та Александра Дюма. Він намагався створити твір, який би не поступався зарубіжним аналогам.
Важливий вплив на автора мали українські історичні романи, зокрема твори Пантелеймона Куліша та інших письменників, які зверталися до історичної тематики.
Назарук також використовував досвід російських історичних романістів, але намагався створити власний, унікальний стиль, який би відображав особливості української літературної традиції.
Автор був натхненний ідеєю створення роману, який би показав здатність української літератури до створення масштабних історичних творів.
Процес написання та редагування
Робота над романом почалася з детального планування сюжету та характеру персонажів. Назарук створив детальну схему розвитку подій, яка базувалася на історичних фактах, але дозволяла художню інтерпретацію.
Автор написав кілька варіантів окремих глав, намагаючись знайти найкращий спосіб подачі матеріалу. Він особливо ретельно працював над діалогами та психологічними портретами персонажів.
Процес редагування тривав кілька місяців, протягом яких автор перевіряв історичну точність, поліпшував стиль та усував недоліки композиції. Він також консультувався з істориками та літературознавцями.
Особливу увагу Назарук приділяв мові роману, намагаючись створити твір, який би був зрозумілим сучасному читачеві, але водночас відображав особливості епохи, про яку йдеться.
Реакція сучасників та критики
Після публікації роман «Роксоляна» викликав неоднозначну реакцію в літературних колах. Деякі критики високо оцінили художні якості твору та його історичну достовірність, тоді як інші висловлювали сумніви щодо деяких історичних деталей.
Читачі тепло прийняли роман, особливо зацікавившись образом головної героїні та її долєю. Твір став популярним серед української еміграції, яка бачила в ньому підтвердження здатності українського народу до великих досягнень.
Історики високо оцінили роботу Назарука з історичними джерелами та його спробу відтворити атмосферу XVI століття. Водночас деякі з них вказували на певні неточності в описі історичних подій.
Роман став предметом дискусій щодо ролі жінки в історії та можливості створення історичних романів на основі реальних історичних постатей.
Вплив на українську літературу
«Роксоляна» Назарука стала важливим етапом у розвитку української історичної прози. Твір продемонстрував можливість створення масштабних історичних романів українською мовою.
Роман вплинув на подальший розвиток жанру історичного роману в українській літературі, ставши зразком для багатьох письменників, які зверталися до історичної тематики.
Твір також сприяв популяризації історичних постатей української історії, показавши, що українці мають багату та цікаву історію, яка може стати основою для художніх творів.
«Роксоляна» стала одним з перших українських романів, де жінка постає як активний суб'єкт історії, що вплинуло на подальший розвиток жіночої тематики в українській літературі.
Сучасне значення роману
Сьогодні «Роксоляна» Назарука залишається одним з найпопулярніших історичних романів української літератури. Твір неодноразово перевидавався та перекладався іншими мовами.
Роман продовжує викликати інтерес як у читачів, так і у дослідників літератури. Він вивчається в школах та університетах як зразок історичного роману та важливий елемент української літературної спадщини.
Твір також залишається актуальним у контексті сучасних дискусій про роль жінки в суспільстві та важливість збереження національної історичної пам'яті.
«Роксоляна» продовжує надихати нові покоління читачів та письменників, демонструючи здатність української літератури створювати захоплюючі та глибокі твори на історичну тематику.