«Іван Підкова» Тараса Шевченка: аналіз

14 липня 2025 р.•

Аналіз поеми Т. Шевченка «Іван Підкова» — тема, ідея, жанр, художні засоби, композиція та характеристика головного героя допоможуть зрозуміти історичну поему про козацтво.

«Іван Підкова» Шевченка: аналіз (паспорт твору)

Автор — Тарас Шевченко

Рік написання — 1839

Рід — ліро-епос

Жанр: історична поема

Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з турецькими загарбниками.

Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в здобутті перемоги над ворогом.

Основна думка: ми повинні пишатись героїчним минулим України та її синами-козаками, на чолі яких були такі мудрі керівники, як І. Підкова; вшановувати їх і пам'ятати.

Композиція «Іван Підкова»

Твір поділяється на дві частини:

У першій частині поеми Шевченко змальовує степ, вкритий курганами, де лежать славні козаки, які боролися за незалежність. Пейзаж нагадує нащадкам про славне минуле.

У другій частині бачимо чорну хмару ворогів з-за Лиману. І відважний ватажок козаків – Іван Підкова сміливо і впевнено веде козацькі чайки на бій до перемоги.

Художні засоби «Іван Підкова»

Яким зображено море в поемі «Іван Підкова»? «Синє море звірюкою то стогне, то виє», «кругом хвилі, як ті гори», так що не видно ні землі, ні неба, аж «серце мліє», а «козакам того тільки й треба» — розбурхана стихія звеселяє їхні серця, наснажує співати пісні, піднімає дух козацький перед походом на Царгород.

Чому «Іван Підкова» це поема?

Твору «Іван Підкова» характерні такі ознаки поеми:

Цей ліро-епічний твір написаний віршованою мовою, складається з двох частин, відображає події збір у похід, дорога на Царгород, сюжетом є відображення визвольної боротьби козаків, крім ліричного героя, яскраво зображено Івана Підкову та козаків, через діалоги. У творі передані також емоційні переживання: захоплення мужністю козаків, їхніми дружніми стосунками, гордість за звитяжне минуле народу, жива пам'ять про наших прадідів.

Характеристика Івана Підкови

Іван Підкова – відважний, рішучий, впевнений у собі, вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну. Героя називають батьком, він є прикладом для козаків.

Ватажок козаків Іван Підкова ставиться до підлеглих, як до рідних, однодумців, товаришів: «Ануте, хлоп'ята, на байдаки!», з повагою звертається до них: «панове-молодці… спасибі вам». І козаки називають його «батьком отаманом», відповідають взаємністю та розумінням: «висипали запорожці — лиман човни вкрили».

Т. Шевченко у поемі оспівує Івана Підкову, сміливого отамана, що не раз очолював морські походи проти Туреччини. У поемі, що названа його іменем, цей козарлюга змальований мужнім, відчайдушним, досвідченим, справедливим, за що побратими дуже його шанують. Сміливість притаманна кожному із запорожців.

Оспівуючи славні перемоги запорожців

Шевченко використовує рефрен «було колись»:

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували
І славу, і волю;
Минулося: осталися
Могили по полю.

Могили ці — і свідки колись гучної слави, і водночас нагадування сучасникам, онукам запорозьких велетнів, що втрачене можна відновити, що такі люди, як Підкова, і зараз, напевно, є, бо дух народу незнищенний.

Ліричний герой до героя поеми «Іван Підкова» ставиться з радістю, захопленням та гордістю. Це видно зі слів «А попереду отаман Веде, куди знає.»