«Кам'янарі» Франка: аналіз вірша

«Кам'янарі» — це один з найвідоміших віршів Івана Франка, що увійшов до збірки «Думи пролетарія». Цей твір є символічним зображенням боротьби трудящих проти експлуататорського ладу та закликом до революційної діяльності.

Паспорт твору «Кам'янарі»

Автор — Іван Якович Франко
Збірка — «Думи пролетарія»
Жанр — громадянська лірика
Віршовий розмір — шестистопний ямб (двоскладова стопа з наголосом на другий склад)

Тема та ідея твору

Тема «Кам'янарі»: реалістичне зображення героїчної боротьби революціонерів (трудящих) проти експлуататорського ладу.
Ідея «Кам'янарі»: схвалення благородної справи борців революціонерів, оспівування їх мужності і безкорисливості, тверда віра автора в перемогу над злом, заклик до всіх трудящих: наслідувати боротьбу і цим наблизити день волі.

Художні засоби

Епітети: дивний сон; безмірна пустота і дика площина; височеною гранітною скалою; тяжкий залізний молот; біль пекучий.
Метафори: горить любові жар; страшний тягар; кам'яне чоло; кривавий труд; душа боліла; серце рвалося; груди жаль стискав.
Порівняння: І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили; голос сильний нам згори, як грім, гримить.
Гіпербола: Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий, Так наші молоти гриміли раз у раз.
Риторичний оклик: Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, Бо вам призначено скалу сесю розбить

Символіка твору

Височенна гранітна скала — символ неправди і неволі, експлуататорського ладу, який потрібно зруйнувати.
Залізні ланцюги — символ пригноблення, рабського становища трудящих.
Тяжкий залізний молот — символ революційної боротьби, знаряддя звільнення.
Каменярі — символ революціонерів, борців за справедливість, які готові пожертвувати собою заради майбутнього.
Голос згори — може бути голосом Бога, людської совісті або голосом правди, якому неможливо опиратися.

Характеристика твору

Вірш «Кам'янарі» увійшов до збірки «Думи пролетарія». Усе життя поет відчував свою близькість до народу, закликав знедолених, пригнічених рабським становищем людей боротися зі свавіллям і неправдою.
Вірш «Кам'янарі» наповнений символічними образами, серед яких — височенна гранітна скала, символ неправди і неволі.
До цієї скали приковані залізними ланцюгами тисячі борців. На їхні плечі давить «один страшний якийсь тягар», але в руках у кожного «тяжкий залізний молот», яким борці мусять будь-що розбити скалу, звільнитися від пут, що гадюччям обвили руки.
Жага свободи стане витоком надлюдської сили і допоможе борцям розбити цю зловісну скалу, щоб звільнити себе і свій народ від залізних ланцюгів неволі.

Філософський зміст

У цій нерівній боротьбі гинули борці, уламки скали калічили тіла, але ніщо не могло спинити їхнього бажання звільнитися. Вони знали, що, можливо, їхні імена забудуться, та дорогою, яку прокладуть каменярі, інші люди підуть у нове життя.
Каменярі взяли на себе величезний тягар, який зробив їх невільниками власного вибору, віри у те, що їхня справа не буде марною. Вони сильні духом, і ніщо вже не може зупинити поступу вперед.
Іван Франко відчував себе одним із тих каменярів. Він пішов на сильний голос, що «згори, як грім, гримить». Поет не розкриває перед читачем природу цього голосу. Це може бути голос Бога, чи голос людської совісті, чи голос правди. Йому не можна опиратися, не можна випускати із рук молота, не можна ухилятися від важкої роботи.
Якось відомий український поет Євген Маланюк сказав: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети». Наші митці вели народ за собою, показували йому шлях до кращого життя. Але вони ніколи не ставили себе над народом. Іван Франко теж бачив себе лише одним із багатьох каменярів, які «в одну громаду скуті Святою думкою» важкими молотами розбивають скалу, щоб «кров'ю власною і власними кістками» змурувати дорогу для нового життя, для правди і щастя.