«Катерина» Шевченко скорочено
27 січня 2025 р.•
Поема «Катерина» Тараса Шевченка розповідає про трагічну долю жінки-кріпачки, яка покохала панича-офіцера і зазнала жорстокого розчарування.
Інформація про твір
Автор: Тарас Шевченко
Рік написання: 1838
Жанр: поема
Тема: трагічна доля жінки-кріпачки
Короткий зміст поеми
Селянська дівчина Катерина покохала панича-офіцера. Вона ходила в садок на побачення з ним, поки слава на все село недобрая стала.
Аж тут затрубили в похід, пішов офіцер із села, а Катерина стала покриткою. Почалося страшне життя не тільки для неї, а й для її батьків. Вона не сміє вдень вийти з хати, тільки ввечері носить сина по садочку, вона вночі ходить по воду, «а жіночки лихо дзвонять». Село ставиться до неї неприязно. Батьки Катерини не можуть знести цієї наруги і, перебуваючи в полоні тяжкого старовинного звичаю, виганяють її з дитиною з дому.
Пішла Катерина шукати свого коханого, сподіваючись, що він прийме її з сином. Після довгих блукань їй удалось-таки знайти свого Івана, але він тепер грубо відштовхнув її. Хотіла хоч дитину віддати йому, але він утік. Покинувши серед шляху дитину. Катерина втопилася. Хлопчика знайшли лісники і забрали. Він підріс і став водити старців. Одного разу його із старим кобзарем на дорозі до Києва зустрів батько-пан, що їхав у кареті шестернею, і пізнав свого сина, одвернувся.
Детальний переказ поеми
I частина
Катерина була молодою дівчиною з села. Вона покохала москаля Івана (офіцера царської армії), хоча батьки були проти їх спілкування. Вона зустрічалася з ним в саду, навіть кілька разів ночувала з ним. Плітки та чутки про неї почали розповсюджуватися селом, але закохана дівчина не звертала на них уваги. Згодом москаль пішов із села: його військо йшло в похід у Туреччину, а Катерині (за діючим у той час звичаєм) покрили голову — їй обрізали косу та покрили голову хустиною (це означало, що вона втратила незайманість до шлюбу, народила позашлюбну дитину).
Катерина була молодою дівчиною з села. Вона покохала москаля Івана (офіцера царської армії), хоча батьки були проти їх спілкування. Вона зустрічалася з ним в саду, навіть кілька разів ночувала з ним. Плітки та чутки про неї почали розповсюджуватися селом, але закохана дівчина не звертала на них уваги. Згодом москаль пішов із села: його військо йшло в похід у Туреччину, а Катерині (за діючим у той час звичаєм) покрили голову — їй обрізали косу та покрили голову хустиною (це означало, що вона втратила незайманість до шлюбу, народила позашлюбну дитину).
II частина
Батьки Катерини були пригнічені, бо не могли витримати осуду односельців. Тому зрештою, прийняли рішення прогнати дочку. Мати, плакала, дорікала доньці, за те, що та не прислухалася до її порад, «віддячила» їй за любов та турботу, знеславивши їх родину на все село.
Батьки Катерини були пригнічені, бо не могли витримати осуду односельців. Тому зрештою, прийняли рішення прогнати дочку. Мати, плакала, дорікала доньці, за те, що та не прислухалася до її порад, «віддячила» їй за любов та турботу, знеславивши їх родину на все село.
III частина
Чумаки дорогою зустріли сумну дівчину в латаній свитині. Це була Катерина, яка йшла з ціпком в одній руці, і з немовлям в іншій. Дівчина запитала в чумаків, де дорога на Московщину, та попросила милостиню.
Чумаки дорогою зустріли сумну дівчину в латаній свитині. Це була Катерина, яка йшла з ціпком в одній руці, і з немовлям в іншій. Дівчина запитала в чумаків, де дорога на Московщину, та попросила милостиню.
IV частина
Катерина, почувши про появу москалів, вибігла з хати – неодягнена, боса – й стала серед шляху. Очолював москалів коханий Катерини – Іван. Дівчина кинулася до нього, але Іван зробив вигляд, що не знає її, і поскакав далі. Нещасна Катерина почала просити, щоб Іван хоча б сина забрав, але він відмовився. У відчаї дівчина бачить лише один вихід — залишає сина на дорозі, а сама як навіжена кинулася в ліс і втопилася.
Катерина, почувши про появу москалів, вибігла з хати – неодягнена, боса – й стала серед шляху. Очолював москалів коханий Катерини – Іван. Дівчина кинулася до нього, але Іван зробив вигляд, що не знає її, і поскакав далі. Нещасна Катерина почала просити, щоб Іван хоча б сина забрав, але він відмовився. У відчаї дівчина бачить лише один вихід — залишає сина на дорозі, а сама як навіжена кинулася в ліс і втопилася.
V частина
Старий кобзар прямував до Києва й сів перепочити. З ним був міхоноша (хлопчик, який водить сліпого й носить мішок для подаяння). Тим хлопчиком був Івась — син Катерини. Дорогою їх їхала карета, запряжена шістьма кіньми. У ній сидів пан із дружиною та дітьми. Пан подивився на хлопчика й відвернувся: він зрозумів, що то його син, але не захотів узяти.
Старий кобзар прямував до Києва й сів перепочити. З ним був міхоноша (хлопчик, який водить сліпого й носить мішок для подаяння). Тим хлопчиком був Івась — син Катерини. Дорогою їх їхала карета, запряжена шістьма кіньми. У ній сидів пан із дружиною та дітьми. Пан подивився на хлопчика й відвернувся: він зрозумів, що то його син, але не захотів узяти.