"Кайдашева сім'я": Аналіз та характеристика героїв

Характеристика героїв повісті «Кайдашева сiм’я» — Мотрі, Карпа, Лавріна, Омелька та інших — доповнена цитатами, які допоможуть зрозуміти їхній внутрішній світ та визначити риси характеру.

Головні герої «Кайдашевої сім'ї»

  • Омелько Кайдаш — голова сім’ї
  • Маруся — його дружина
  • Карпо — старший син
  • Лаврін — молодший син
  • Мотря — старша невістка, дружина Карпа
  • Мелашка — молодша невістка, дружина Лавріна
Другорядні персонажі: Параска Гришиха, Баба Палажка (Солов’їха).

Образ Омелька Кайдаша

Омелько Кайдаш – звичайний селянин. Тяжка праця та панщина підірвали його здоров'я. У нього «здорові жилаві руки, широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця». Омелько дуже працьовитий, ніколи не сидів без діла. Від своїх синів він також вимагав працьовитості. Проте найбільшою вадою Кайдаша була любов до випивки. Тяжке життя зробило його нервовим та забобонним.
Після одруження синів він поступово втрачає батьківську владу, а Карпо навіть підіймає на нього руку.
Кайдаш спився до божевілля та втопився, хоча все життя боявся саме такої смерті.

Образ Марусі Кайдашихи

Маруся Кайдашиха — дружина Омелька. Замолоду служила у панів покоївкою і «набралась трохи панства». Вона з погордою ставиться до бідніших за себе, любить вихвалятись. Позитивні риси її характеру — працьовитість, дбайливість, любов до дітей та онуків. Але жадоба до власності зробила її жорстокою та жадібною, що призводило до постійних сварок у сім'ї.

Образ Карпа Кайдашенка

Карпо – старший син, був грубий, неласкавий, сердитий та мовчазний. Він енергійний, суворий та впертий. На селі його обрали десяцьким.
Портрет Карпа: «...був широкий у плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті»

Образ Лавріна Кайдашенка

Лаврін – молодший син, лагідний, м'який, жартівливий та веселий. У нього приваблива зовнішність: «Лаврінове молоде довгасте лице було рум'яне, веселі, сині, як небо, очі світилися привітно й ласкаво». Він у всьому бачить хороше, шанує людей, захоплюється красою природи. Але, на жаль, з часом і Лаврін стає егоїстом.

Образ Мотрі Довбиш

Мотря — дружина Карпа, дівчина із заможної родини. Спочатку була доброю, але після шлюбу поринула у тяжкі будні. Зла свекруха, щоденна гризня зробили Мотрю злою та сварливою жінкою.
Портрет Мотрі: «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами... з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалося з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, очима».

Образ Мелашки Балаш

Мелашка – дружина Лавріна, щира, тиха, спокійна та лагідна дівчина з бідної сім'ї. Вона тяжко переживала безладдя в родині, але поступово і сама втягується в сварки.
Портрет Мелашки: «Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком».

Аналіз образів у повісті

Іван Нечуй-Левицький у «Кайдашевій сім'ї» майстерно використовує контраст для зображення персонажів. Карпо і Лаврін — повні протилежності: один суворий і мовчазний, інший — веселий та привітний. Характери персонажів, як правило, статичні. В Омелька Кайдаша домінують богобоязливість і любов до чарки, у Кайдашихи — чваньковитість, у Мотрі — сварливість. Найбільших змін зазнає характер Мелашки, яка з ніжної дівчини перетворюється на учасницю родинних чвар.
Повість показує розпад патріархального устрою під впливом індивідуалізму. Омелько Кайдаш втрачає авторитет голови родини, а його спроби втрутитися в конфлікти закінчуються поразкою. Родинні чвари переходять моральну межу: Карпо піднімає руку на батька.
Загалом, Кайдаші та їхні дружини — індивідуалісти, які живуть егоїстичними інтересами, втративши почуття гідності та поваги. Повість закінчується тимчасовим примиренням, яке, однак, не вирішує глибинних проблем родини.