Читай — Освітній простір
Читай — Освітній простір
Читай — Освітній простір

«Козацька сторожа в степу»: план і аналіз (паспорт твору)

«Козацька сторожа в степу» - народний переказ про те, як запорожці охороняли українські землі від ворожих набігів. Нижче паспорт твору, герої, план і сюжет.

«Козацька сторожа в степу»: аналіз (паспорт твору)

  • Автор: невідомий
  • Жанр твору: народний переказ
Тема: розповідь про охорону українських земель запорожцями від ворожих набігів.
Головна думка переказу (ідея): мужність, організованість і самопожертва запорожців забезпечували безпеку рідної землі.
Місце дії: степи поблизу Запорозької Січі.
Час подій: часи існування Запорозької Січі (XVI-XVIII ст.).
Переказ «Козацька сторожа в степу» доносить до нас відомості про життя, бойову майстерність і доблесть Війська Запорозького - козацької держави на Півдні України за Дніпровими порогами. Пороги - це скелі, які височіли посередині ріки. Після побудови гідроелектростанції 1932 року пороги було затоплено.

«Козацька сторожа в степу»: герої твору

  • Козацькі розвідники - охоронці степу, які виїжджали в дозори й пікети, щоб першими помітити ворога.
  • Козаки у редутах - постійна варта, що стежила за безпекою краю.
  • Осавул - керівник редута, який давав накази, зокрема на підпал фігури-маяка.
  • Народ, що працював у степах і плавнях.
  • Козацьке військо, яке збиралося з паланок і коша на захист українських земель.
Чому вчить твір «Козацька сторожа в степу»? Цей народний переказ виховує патріотизм, відповідальність за долю народу, гордість за героїчне минуле українців.

«Козацька сторожа в степу»: план твору

Короткий план:
  1. Розвідка запорожців у степу.
  2. Будівництво редутів і їх устрій.
  3. Сигнальні фігури-маяки.
  4. Спостереження і тривога.
  5. Мобілізація війська і відсіч ворогам.
Детальний план:
  1. Запорізькі розвідники у степу.
  2. Будівництво редутів.
  3. Чергування в редутах.
  4. Сигнальні маяки.
  5. Система оповіщення про напад.
  6. Відсіч ворогам.

Сюжет

Щоб захищатися від набігів ординців, запорожці висилали в степи розвідників по 15-20 козаків. Крім того, будували редути (укріплення) на 10-30 верст один від одного. У кожному редуті було по 50 козаків, які жили в куренях із коморами для припасів, усе було обгороджено й мало стайні для коней.
Вартові козаки виставляли пікети й розвідки в степу. Біля редутів стояли спеціальні «фігури» - маяки зі смоляних бочок, які підпалювали в разі нападу, щоб швидко попередити весь край. При кожній фігурі чергували козаки.
Коли помічали ворога, розвідники негайно поверталися, а осавул наказував запалити маяк. Інші редути бачили сигнал і теж підпалювали свої маяки - так весь край дізнавався про небезпеку. Люди в степу ховали худобу й утікали, а козацьке військо збиралося й громило ворогів.

Коментарі