«Літопис Григорія Граб’янки»: ключовий аналіз твору
26 липня 2024 р.•
«Літопис Григорія Граб’янки» — це монументальна праця, що охоплює період від виникнення козацтва до 1709 року. Твір є безцінним джерелом, оскільки містить численні державні документи, гетьманські універсали та акти, що дозволяють глибоко зануритися в історичний контекст епохи.
Літературний паспорт твору
Автор: Григорій Граб’янка, походив із козацького роду, навчався в Києво-Могилянській академії. Служив гадяцьким сотником, а згодом — полковником.
Тема: зображення подій Визвольної війни 1648–1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького, перемог українського козацтва над польсько-шляхетськими та татарськими загарбниками.
Ідея: уславлення Богдана Хмельницького як мудрого та освіченого лідера, що відстоював інтереси народу. Водночас автор засуджує гетьманів Брюховецького і Тетерю, які, захопивши владу, дбали лише про власні інтереси, що призвело до розчленування українських земель та страждань народу.
Основна думка: народ підтримує лише того вождя, який дбає про його добробут і захищає інтереси, а не того, хто прирікає на гноблення та приниження.
Жанр: літопис, близький до давньоруської повісті. Твір складається зі «сказаній», що є характерним для барокової літератури того часу. Автор також активно використовує народний епос — козацькі пісні, думи та легенди.
Композиція та сюжет
Твір поєднує вибірки з іноземних літописів, козацьких записів та розповідей очевидців. Умовно його можна поділити на дві частини:
- Перша частина — ретроспективний вступ, де історія народу подається через військові події, що наближує її до фольклорних творів.
- Друга частина — аналітична, що тяжіє до барокового історизму. Починаючи з 1664 року, події викладаються в суворій хронологічній послідовності.
Центральне місце в сюжеті посідає війна. Автор детально описує ключові битви під Жовтими Водами та Корсунем, звеличуючи подвиги як Богдана Хмельницького, так і безіменних козаків та їхніх ватажків, зокрема Івана Богуна та Максима Кривоноса. Возз’єднання України з Росією Граб’янка оцінює позитивно.
Історія написання
«Літопис Григорія Граб’янки» був уперше надрукований у Києві в 1854 році. Автор, будучи добре обізнаним з польськими та українськими літописами, ставив собі за мету зберегти для нащадків пам'ять про героїчні діяння українського козацтва під час Визвольної війни. Твір насичений історичними документами, що надає йому особливої цінності.
Коментарі