«Літопис Григорія Граб’янки»: ключовий аналіз твору
26 липня 2024 р.•
«Літопис Григорія Граб’янки» — це монументальна праця, що охоплює період від виникнення козацтва до 1709 року. Твір є безцінним джерелом, оскільки містить численні державні документи, гетьманські універсали та акти, що дозволяють глибоко зануритися в історичний контекст епохи.
Літературний паспорт твору
Автор: Григорій Граб’янка, походив із козацького роду, навчався в Києво-Могилянській академії. Служив гадяцьким сотником, а згодом — полковником.
Тема: зображення подій Визвольної війни 1648–1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького, перемог українського козацтва над польсько-шляхетськими та татарськими загарбниками.
Ідея: уславлення Богдана Хмельницького як мудрого та освіченого лідера, що відстоював інтереси народу. Водночас автор засуджує гетьманів Брюховецького і Тетерю, які, захопивши владу, дбали лише про власні інтереси, що призвело до розчленування українських земель та страждань народу.
Основна думка: народ підтримує лише того вождя, який дбає про його добробут і захищає інтереси, а не того, хто прирікає на гноблення та приниження.
Жанр: літопис, близький до давньоруської повісті. Твір складається зі «сказаній», що є характерним для барокової літератури того часу. Автор також активно використовує народний епос — козацькі пісні, думи та легенди.
Композиція та сюжет
Твір поєднує вибірки з іноземних літописів, козацьких записів та розповідей очевидців. Умовно його можна поділити на дві частини:
- Перша частина — ретроспективний вступ, де історія народу подається через військові події, що наближує її до фольклорних творів.
- Друга частина — аналітична, що тяжіє до барокового історизму. Починаючи з 1664 року, події викладаються в суворій хронологічній послідовності.
Центральне місце в сюжеті посідає війна. Автор детально описує ключові битви під Жовтими Водами та Корсунем, звеличуючи подвиги як Богдана Хмельницького, так і безіменних козаків та їхніх ватажків, зокрема Івана Богуна та Максима Кривоноса. Возз’єднання України з Росією Граб’янка оцінює позитивно.
Історія написання
«Літопис Григорія Граб’янки» був уперше надрукований у Києві в 1854 році. Автор, будучи добре обізнаним з польськими та українськими літописами, ставив собі за мету зберегти для нащадків пам'ять про героїчні діяння українського козацтва під час Визвольної війни. Твір насичений історичними документами, що надає йому особливої цінності.