«Малі козаки» І. Крип'якевич: аналіз оповідання, композиція
31 жовтня 2025 р.•
«Малі козаки» Івана Крип'якевича — історичне оповідання про часи Богдана Хмельницького, про дітей, що мріяли стати козаками і боронити Україну. Твір показує патріотизм українського народу, коли навіть діти готові були служити вітчизні.
«Малі козаки» І. Крип'якевич — аналіз твору
Автор: Іван Крип'якевич (1886–1967) — український історик, письменник
Жанр: історичне оповідання за часів Хмельниччини
Час дії: XVII століття, період Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького
Тема: зображення часів боротьби українського козацтва з польськими паничами на чолі з Б. Хмельницьким; мрія малих хлопців стати козаками, присвятити своє життя, навіть віддати його, якщо потрібно, за визволення України від загарбників, за вільне життя.
Ідея: уславлення прагнень хлопців, малих козаків, служити народові, його інтересам, а також Б. Хмельницького, який уболівав за долю рідного краю.
Основна думка: ніхто не знаходиться осторонь, коли Україні загрожує небезпека, поневолення; навіть мале козацтво намагається довести власну значимість.
«Ми молоді, але готові віддати на службу вітчизні все наше життя, а як буде треба, то й смерть приймемо для добра України…»
Герої твору «Малі козаки»
Хлопці — малі козаки:
- Василько Романів
- Лесь Береза
- Остапко Варениця
- Грицуню Петрів
- Михайло Олійник
- Іванко Чорний
- Степан Великий
- Петрусь Карпенко
- Михалко Дяченко
Дорослі:
- Дід Стефан
- Богдан Хмельницький
Риси характеру малих козаків:
- Патріотичні — люблять Україну, готові її боронити
- Хоробрі — не бояться ворогів
- Організовані — створили власне козацьке військо
- Відповідальні — розуміють важливість своєї справи
- Наслідують дорослих — беруть приклад з козаків
Композиція «Малі козаки»
Твір складається з чотирьох частин:
I частина: Знайомство з хлопцями
- Їх прагнення стати козаками
- Промова козацтва до селян
II частина: Опис козацького війська
- Задум хлопців організувати власне козацтво
III частина: Озброєність малих козаків
- Бажання хлопців боронити волю України
IV частина: Обирання отамана
- Обирання Василька отаманом малих козаків
- Раптова зустріч хлопців із Б. Хмельницьким
Елементи сюжету:
- Експозиція: Випасаючи власну худобу, хлопці намагаються побачити козацтво, яке йшло повз села Нова Воля
- Зав'язка: Промова козаків до селян від імені Б. Хмельницького
- Розвиток дії: Організація малого козацтва
- Кульмінація: Утворення малого козацтва, прагнення козаків боронити Україну від будь-якого ворога, поневолювання
- Розв'язка: Зустріч малих козаків із Б. Хмельницьким, його промова до них: «Приймаємо вас, малі козаки, до запорозького війська»
Опис зовнішності козаків в оповіданні «Малі козаки»
Зовнішній вигляд козаків:
«Наші лицарі сиділи на рослих конях, прибрані були в сині жупани, підпоясані жовто-золотими поясами, на головах мали високі шапки, через плече рушниці, при боках висіли довгі криві шаблюки, а при поясі ще якесь знаряддя. Сідло у одного було дивної роботи, вкрите оксамитом чи якоюсь іншою дорогою матерією, а уздечка хіба посаджена самоцвітом, так світилася».
Деталі одягу:
- Сині жупани — верхній одяг
- Жовто-золоті пояси — ознака достатку
- Високі шапки — козацький головний убір
- Деякі в залізних панцирах — для захисту в бою
Озброєння:
- Рушниці через плече
- Довгі криві шаблюки при боках
- Пістолети
- Довгі списи з залізними кінцями
- Луки через плечі
Козацька музика
«Попереду їхали козацькі музики. Всі на конях з інструментами, аж дивно було глядіти. Інструментів було без числа, а такі незвичайні, що у нас ніколи не відали. Одні грали на трубах і сурмах; труби були то великі, то маленькі. Довгі і короткі, деякі кручені, дивної форми, а всі світилися, як золото. Інші козаки били в бубни, а бубни також були різної величини: деякі дуже великі і голосні, а інші маленькі, що дрібонько торохкотіли. Їхали на конях і бандуристи з великими бандурами перед собою, а пальцями водили по струнах то швиденько, то спроквола. Се була дивна музика».
Музичні інструменти:
- Труби та сурми — великі та маленькі, кручені, світилися як золото
- Бубни — різної величини
- Бандури — струнні інструменти
Військова організація
«Їхали козаки в рядах, різними відділами зі старшиною. Десять козаків — то був десяток, а коло них їхав отаман. Сто козаків — се була сотня, а старшим був сотник, і він їхав перед своїм відділом. Тисяча козаків — се був полк, а старшиною був полковник; але в деяких полках було більше козаків, певно, по кілька тисяч».
Військова ієрархія:
- Десяток — 10 козаків, очолює отаман
- Сотня — 100 козаків, очолює сотник
- Полк — 1000+ козаків, очолює полковник
Відзнаки старшини:
- Полковники — золочені булави
- Сотники — менші булави (пірначі)
- Отамани — прості палиці, деякі з булавами
Прапори (знаки):
- Десятки — малі прапорці «значки»
- Сотні — більші прапори
- Полки — найбільші і найгарніші хоругви
Кольори та зображення на прапорах:
- Червоні, сині, жовті прапори
- Ангел з мечем
- Хрест
- Хрест над півмісяцем
- Козак з рушницею
- Руки з мечем
- Звірі або птахи
Це були знаки різних міст і повітів, з яких прийшли козаки.
Цитата про прийняття до козацького війська
«…До козацького війська кожному можна йти; козаки — се такі самі люди, як в нашім селі, тільки не хочуть слухати пана і не роблять панщини. До війська приймають кожного, хто захоче до них приступити. Парубки з нашого села говорили, що підуть з козаками…»
Що важливо:
- Козацтво — вільні люди, не підкоряються панам
- Не роблять панщини — не працюють на пана
- Приймають кожного — демократична організація
- Багато парубків хотіли стати козаками — це була честь
Чого вчить оповідання
- Любити свою Батьківщину — хлопці готові віддати життя за Україну
- Наслідувати героїв — беруть приклад з дорослих козаків
- Бути організованими — створили власне військо
- Поважати традиції — дотримуються козацьких звичаїв
- Не боятися труднощів — розуміють, що боротьба важка
- Цінувати свободу — козаки не хочуть бути рабами
Актуальність сьогодні:
Оповідання «Малі козаки» актуальне і сьогодні, коли Україна знову бореться за свою незалежність. Воно вчить молоде покоління любити Батьківщину, поважати героїв, бути готовими до служіння народу.
Коментарі