Цитати з повісті “Маруся” Григорія Квітки-Основ'яненка

Повість 'Маруся' Григорія Квітки-Основ'яненка багата на влучні та емоційні вислови, які глибоко розкривають психологію персонажів та філософію того часу. Нижче наведені деякі з найяскравіших цитат із твору.

Про кохання та дівочу натуру

Дівчачу натуру трудно розгадати, бо вони часто буцімто і не люблять, хто їх займає, і буцімто й сердяться, а там собі, нишком, так його люблять, що й сказати не можна!
...любов – як сон: не заїси, не заспиш i що робиш, не знаєш, мов уві сні.

Про життя, долю та вічність

«…Немає на світі нічого вічного: сьогодні живеш, а завтра — помер»
Чоловікові треба трудитися до самої смерті; дасть бог діточок – діткам зостанеться, а не дасть – його воля святая! Він зна, для чого що робиться. Ніщо не наше, усе боже.
Гріх смертельний накликать на себе не тільки смерть, — і саму болість, хоч би яку-небудь: бо, не поберігши тіла, загубиш і душу на віки вічні!

Народна мудрість

Ледача та дитина, котрої батько не вчив.
...зірочка покотилась... далі друга... третя – і поховались у синьому небі, мов у море канули; а прощаючись з землею, трошки сплакнули... от від їх слізоньок пала роса на землю.