«Мазепа» Байрона: історія написання поеми
17 вересня 2025 р.•
Поема «Мазепа» була написана Джорджем Байроном у 1818-1819 роках під час перебування в Італії. Цей твір став одним із найяскравіших зразків романтичної поезії та відкрив європейському читачеві українську тематику.
Джерела натхнення
Основним джерелом для Байрона стала французька енциклопедія Вольтера, де була стаття про українського гетьмана Івана Мазепу з розповіддю про його покарання в молодості.
Поет також використав «Історію Карла XII» Вольтера, де згадувалося про участь Мазепи в Полтавській битві та його стосунки зі шведським королем.
Деякі дослідники вважають, що на розповідь про кохання Мазепи вплинули особисті переживання Байрона, зокрема його стосунки з Терезою Гвіччолі.
Легенда про прив'язування Мазепи до дикого коня була відома в Європі завдяки картині французького художника Жеріко.
Обставини написання
Поема була написана під час італійського періоду творчості Байрона, коли поет жив у Венеції та Равенні. Це був час його творчої зрілості.
Байрон працював над «Мазепою» одночасно з четвертою піснею «Паломництва Чайльд-Гарольда», що позначилося на стилі та настрої обох творів.
Італійське оточення, з його багатою історією та мистецькими традиціями, сприяло створенню поеми про іншу далеку країну — Україну.
Поет писав швидко, натхненно, за кілька місяців створивши один із своїх найкращих творів.
Творча переробка історичного матеріалу
Байрон свідомо відходить від історичної точності, створюючи художній образ, що відповідає романтичній естетиці.
Реального Мазепу поет перетворює на типового романтичного героя: пристрасного, гордого, здатного на великі почуття та вчинки.
Історичні факти (Полтавська битва, стосунки з Карлом XII) поєднуються з легендарними мотивами (покарання за кохання).
Для Байрона важливіший не історичний, а психологічний портрет героя — людини крайнощів, яка не знає компромісів.
Місце в творчості Байрона
«Мазепа» належить до циклу «східних поем» Байрона, хоча географічно Україна не Схід. Поета приваблювала екзотичність і незвичність цієї теми для англійського читача.
Поема продовжує тему байронічного героя — гордого індивідуаліста, який протистоїть всьому світу. Мазепа — один із найяскравіших втілень цього типу.
Твір демонструє майстерність Байрона в створенні драматичних ситуацій і психологічних портретів.
«Мазепа» стала одним із найпопулярніших творів поета, витримавши багато перевидань і перекладів.
Рецепція та вплив
Поема мала величезний успіх у Європі. Вона познайомила західного читача з українською історією та культурою.
«Мазепа» надихнула багатьох письменників на створення власних творів про українського гетьмана: Пушкіна («Полтава»), Гюго, Словацького.
Композитори (Ліст, Чайковський) створили музичні твори на сюжет байронівської поеми.
Художники (Делакруа, Верне) зобразили сцени з поеми, особливо популярним став епізод з диким конем.
Особливості творчого методу
Байрон використав прийом рамкової композиції: розповідь Мазепи обрамлена сценами після Полтавської битви.
Поет майстерно поєднав ліричні описи з драматичними сценами, створивши динамічну, емоційно насичену оповідь.
Психологізм поеми проявляється в детальному аналізі почуттів і переживань героя.
Байрон використав контраст між героїчним минулим і сумним сьогоденням для посилення трагічного ефекту.
Значення для української культури
Поема Байрона привернула увагу європейської культури до постаті Мазепи, зробивши його символом боротьби за свободу.
Хоча трактування Байрона не завжди історично точне, воно сприяло популяризації української тематики в світовій літературі.
«Мазепа» стала першим великим твором західноєвропейської літератури, присвяченим українській темі.
Поема вплинула на формування романтичного образу України в європейській свідомості.