«Мазепа» Байрона: план поеми

Поема «Мазепа» Джорджа Байрона має чітку композиційну структуру, що дозволяє поетові розкрити характер героя через ключові епізоди його життя. План твору відображає романтичну естетику з її увагою до сильних пристрастей і драматичних ситуацій.

Рамкова композиція поеми

Пролог: Поразка шведів під Полтавою. Байрон змальовує картину розгрому армії Карла XII, серед залишків якої знаходиться поранений Мазепа.
Основна частина: Розповідь Мазепи королю про свою молодість і покарання. Це ретроспективна оповідь, що становить серцевину поеми.
Епілог: Повернення до сучасності — Мазепа і Карл XII серед руїн своїх надій. Це створює композиційну завершеність твору.

Експозиція: поразка під Полтавою

Поема починається з опису страшної поразки шведської армії: «В жахливий день біля Полтави / Від шведів щастя утекло».
Байрон створює апокаліптичну картину битви, підкреслюючи масштаб катастрофи. Це тло для розповіді Мазепи про свою долю.
Серед поранених воїнів король Карл XII і Мазепа. Їхня розмова стає приводом для основної розповіді.

Розповідь про молодість: кохання до Терези

Мазепа розповідає про своє кохання в молодості до Терези — дружини старого багатого пана. Це кохання стало причиною його покарання.
Байрон детально змальовує красу Терези та силу пристрасті, що охопила молодого Мазепу. Кохання зображене як стихійна, неприборкана сила.
Таємні побачення закоханих, їхнє щастя і страх викриття створюють напружену драматичну атмосферу.

Кульмінація: викриття та покарання

Чоловік Терези викриває їхній зв'язок і вирішує покарати Мазепу жорстоким способом — прив'язати до дикого коня.
Сцена покарання — найдраматичніша в поемі. Байрон детально описує фізичні і моральні страждання героя.
Дикий кінь несе Мазепу через степи, ліси, болота. Ця подорож символізує очищення через страждання, перетворення юнака на мужа.

Порятунок і відродження

Мазепа врятований козаками, які знайшли його напівмертвим. Це символізує народну підтримку, яка допомагає герою вижити.
Одужання Мазепи — це не лише фізичне, але й духовне відродження. Страждання загартували його характер, зробили сильнішим.
Байрон показує, як випробування формують характер майбутнього лідера. Мазепа стає мудрішим і рішучішим.

Епілог: роздуми про долю

Завершивши розповідь, Мазепа повертається до сучасності. Він і король — два зруйновані честолюбці, які втратили все.
Байрон підкреслює іронію долі: той, хто пережив страшне покарання в молодості, зазнає ще більшої поразки в старості.
Фінал поеми меланхолійний: герої залишаються наодинці зі своїми спогадами і розчаруваннями.

Тематичний план поеми

Тема кохання: Пристрасне, всепоглинаюче почуття, що руйнує звичайні моральні норми і призводить до трагічних наслідків.
Тема покарання: Жорстоке, але справедливе відплата за порушення моральних заборон. Покарання стає школою життя для героя.
Тема долі: Невблаганна сила, що керує людським життям. Герої не можуть протистояти своїй долі.
Тема пам'яті: Спогади про молодість, кохання, страждання як єдине, що залишається людині в старості.

Художні особливості композиції

Рамкова композиція дозволяє Байронові показати героя в різні періоди життя, підкреслити контраст між молодістю і старістю.
Ретроспективна розповідь створює особливу інтимність — читач ніби стає свідком сповіді героя.
Контраст між героїчним минулим і сумним сьогоденням посилює трагічне звучання поеми.
Байрон майстерно поєднує ліричні описи з драматичними сценами, створюючи багатогранну художню структуру.