«Мазепа» Ю. Словацького: характеристика драми
17 вересня 2025 р.•
Драма «Мазепа» Юліуша Словацького, написана в 1839 році, стала польською інтерпретацією постаті українського гетьмана. Цей твір відображає особливості польського романтизму та національні симпатії автора.
Історична основа та творча переробка
Словацький використав історичні факти про Івана Мазепу, але значно переосмислив їх відповідно до польських національних інтересів.
Драматург показує Мазепу як союзника Польщі в боротьбі проти московського панування, що відповідало польським симпатіям.
Автор ідеалізує постать гетьмана, наділяючи його рисами романтичного героя та борця за свободу.
Історичні події (Полтавська битва, союз з Карлом XII) інтерпретуються як боротьба за незалежність України.
Образ Мазепи у Словацького
Мазепа в драмі — не авантюрист чи зрадник, а мудрий політик і патріот, який бореться за свободу свого народу.
Словацький наділяє героя рисами ідеального правителя: мудрістю, справедливістю, турботою про підданих.
Гетьман показаний як трагічна постать, яка змушена робити важкий вибір між особистими почуттями і державним обов'язком.
Образ Мазепи втілює польські уявлення про ідеального слов'янського лідера.
Особливості польського романтизму
Драма відображає характерні риси польського романтизму: месіанізм, віру в особливу місію Польщі серед слов'янських народів.
Словацький підкреслює спільність долі польського та українського народів під чужоземним пануванням.
Автор використовує романтичну ідеалізацію минулого як засіб критики сучасності.
Драма сповнена патріотичного пафосу, закликів до боротьби за національну незалежність.