Сатирична комедія «Мина Мазайло» Миколи Куліша — один із найяскравіших творів українського театру 1920-х років. У п'єсі автор майстерно розкриває конфлікт між національним самоусвідомленням та комплексом меншовартості на тлі суперечливого процесу українізації. Через гротескні образи та комічні ситуації драматург висвітлює глибокі суспільні проблеми: національну ідентичність, мовне питання, протистояння поколінь.
Паспорт твору "Мина Мазайло"
Автор: Микола Куліш
Рік написання: 1929
Літературний рід твору: драма
Жанр: комедія сатирична
Літературний напрям: модернізм (розстріляне відродження)
Місце та час подій: 1920-ті рр. місто Харків, район Холодної Гори
Тема та ідея твору
Тема комедії "Мина Мазайло": зображення міщанства й українізації в Україні у 20-і роки ХХ ст.
Ідея "Мина Мазайло": викриття суспільних антиукраїнських явищ, засудження міщанства, національної упередженості й зверхності (великодержавного шовінізму).
Головна думка: «метаморфози (трансформації) людини»; ім'я як носій сутності й пам'яті роду й людини», «українізація»; «первенство»; «шовінізм».
Головні герої "Мина Мазайло" та образи
• Мина Мазайло — харківський службовець середніх літ. Він хоче змінити своє українське прізвище на російське, бо не вірить у результативність українізації. Він уособлює уявлення про українську меншовартість. У кінці твору, після зміни прізвища, він дізнається, що звільнений з посади "за регулярний опір українізації"
• Лина (Килина) Мазайло — його дружина
• Рина (Мокрина) Мазайло — їхня дочка
• Мокій — їхній син. Він свідомий українець, який чинить опір шовіністам. Мокій щиро захоплюється не тільки рідною мовою, а й творчістю П. Тичини й О. Довженка. Омріяне прізвище "Мазайло-Квач" звучить для нього як музика
• Уля — подруга Рини. Вона закохалася в Мокія, сприйняла його погляди щодо українізації
• Тьотя Мотя — сестра Лини з Курська. Вона є найяскравішим представником міщанства, вульгарності та обивательської обмеженості. Жінка — носій великодержавних шовіністичних традицій. Мотрона Розторгуєва приїхала до Харкова з Курська, щоб урятувати Мокія від українізації
• Тарас Мазайло — дядько Мини з Києва. Це прихильник старовини, козаччини. Для нього головне, аби залишився корінь "маз" як показник його роду
• Баронова-Козино — вчителька «правильних проізношеній» російської мови. Вона уособлює стару, дореволюційну інтелігенцію
• Тертика, Аренський, Губа — комсомольці, друзі Мокія
Символічні образи
• Прізвище — центральний символ твору, носій національної ідентичності
• Персонажі як уособлення певних типів людей — кожен герой представляє певну соціальну групу або ідеологію
Майбутнє України, на думку Куліша, за українськими комсомольцями.
Сюжет та композиція твору "Мина Мазайло"
Події у п'єсі "Мина Мазайло" розгортаються у такій послідовності: пропозиція закохати Мокія — телеграма для тьоті Моті — урок з Миною — приїзд тьоті Моті — голосування щодо зміни прізвища — замітка про звільнення Мини.
Харківський службовець "Донвугілля" Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище на престижніше — російське Мазєнін, а його син Мокій, котрий "збожеволів від своєї укрмови", намагається йому перешкодити.
Підтримує Мокія тільки національно свідомий українець дядько Тарас з Києва. На боці Мини його дружина Килина, дочка Рина, тітка Мотя викликана з Курська (тітка Мокія і Рини по матері).
Врешті-решт, Мину Мазайла звільняють з посади "за систематичний і зловмисний опір українізації".
Сюжетні лінії: Мина — Мокій, Уля — Мокій, тьотя Мотя — дядько Тарас та інші.
Композиція: 4 дії
Проблематика "Мина Мазайло"
Ось які проблеми порушені у творі "Мина Мазайло":
• мови
• батьків та дітей
• уміння відстояти власну думку
• комплексу меншовартості
Також Микола Куліш приділив увагу проблемам національної ідентичності, шовінізму та асиміляції.
Особливості п'єси "Мина Мазайло"
• Драму не можна перекласти: втрачається обігрування українських і російських прізвищ
• Немає позитивних персонажів (дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору)
• У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації
• Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів
Сюжет перегукується з п'єсою Мольєра "Міщанин-шляхтич" та трагікомедією І. Карпенка-Карого "Мартин Боруля".
Зв'язок з іншими творами
Комедія "Мина Мазайло" М. Куліша ідейно спрямована з твором Карпенка-Карого "Мартин Боруля" (тобто, твір "Мина Мазайло" близький за тематикою до цієї п'єси).
Видатний митець, який поставив твір М. Куліша "Мина Мазайло" у Харкові — Л. Курбас.
Думки критиків про твір
Лесь Курбас про п'єсу: "Я вважаю п'єсу "Мина Мазайло" за виключну річ, як і взагалі Куліша я вважаю за геніальну людину!"
Л. Танюк: "Суттєве у психологічному фарсі Миколи Куліша те, що, всупереч багатьом твердженням, мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому,— вона лише зовнішній сюжет "дискусії з національного питання", лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого "національного я", так і своєї загальнолюдської сутності."
«Мина Мазайло» — твір, який порушує проблеми, актуальні як за життя автора, так і зараз. І в третьому тисячолітті можна побачити політичні джерела і суспільний ґрунт найбанальніших побутових явищ, тільки на новому оберті історичної спіралі.
Коментарі